Вирощування соняшника: поради з живлення рослини

Все, що вам потрібно знати про підгодівлю соняшника, найкращі практики, відповідні продукти, досвід фермерів і багато іншого.

Поради з вирощування соняшника (Helianthus annuus L.):

  • Олійний соняшник є формою соняшника звичайного, яка є алогамною (в основному запилюється бджолами й джмелями).

  • Оптимальний рівень pH для соняшника - від 6,6 до 7,2.

  • Соняшник дає найкращий врожай на чорноземах. Підходять для вирощування соняшника також коричневі ґрунти, а також важкі та середньоважкі суглинисті піски на глині. Соняшник на зерно вирощується на родючих і багатих на поживні речовини ґрунтах.

  • Середньоспресовані та легші ґрунти підходять краще, адже вони швидше прогріваються навесні й стимулюють швидше дозрівання восени.

  • Соняшник не терпить кислих і заболочених ґрунтів, важких глинистих ґрунтів, інших ґрунтів, які легко змішуються й вкриваються кіркою, і сухих пісків.

  • Потреба соняшника у воді є помірною через його добре розвинуту й глибоку кореневу систему.

  • Найбільша потреба соняшника у воді відбувається під час формування квіткової бруньки й цвітіння.

  • Рослина витримує періодичні засухи набагато краще, ніж інші весняні олійні рослини. Товста мохоподібна шкіра, яка вкриває стебла й листки, захищає рослину від наслідків нестачі опадів.

  • Переважно сонячна погода під час цвітіння має гарний вплив на запилення квітів комахами й формування сім'янок.

  • Опади під час фази цвітіння викликають розвиток хвороб і погано впливають на зародження насінин. Хороші погодні умови дають можливість зменшити негативний ефект на розвиток рослини.

  • Соняшник має високу потребу в теплі і світлі, та є чутливим до тіні.

  • Рослина потребує теплої й сухої погоди під час достигання й висихання голівки.

  • Має високу стійкість до морозів аж до -4 °C, а також до періодичних засух. Проте заморозки можуть погано вплинути на розвиток рослини, загальмувавши її ріст і викликавши пожовтіння, загибель чи деформацію квіткових бруньок. Висівання соняшника потрібно проводити, коли температура ґрунту на глибині 5 см постійно буде вище 9 °C.

  • Сонячна й суха погода під час стадій цвітіння й дозрівання забезпечує правильне запилення квіток і утворення насінин.

  • Врожай і зрілість залежать від високої температури й низької кількості опадів під час періоду цвітіння й дозрівання. Надлишок вологи у цей період заважає утворенню насіння в центральній частині голівки й викликає появу цвілі та гнилі.

  • При вирощуванні соняшника на зерно важливо підібрати правильний регіон і тип ґрунту для вирощування, а також правильний метод підготовки поля, підгодівлі й контролю за бур'янами.

  • Слушною є порада вирощувати соняшник після коренеплодів, бобових, сумішей бобових і трав, а також зернових.

  • Перевага у вирощуванні соняшника (як культури, яка передує вирощуванню іншої) є те, що ґрунт перебуває в тіні та позбувається бур'янів, але в той самий час ґрунт стає біднішим на поживні речовини через значну вагу рослин.

  • Після збору врожаю соняшника залишається багато рештків (коріння, частини стебел, листків і голівок), які слід подрібнити (наприклад, лущильником) перед оранкою для наступної культури. Соняшник пізно збирається з поля і залишає по собі рештки, які повільно розкладаються. Після соняшника рекомендується вирощувати культуру, яка висівається навесні.

  • Соняшник має відносно малу потребу в азоті.

  • Соняшник не страждає від стількох хвороб і шкідників, як інші види рослин.

Роль поживних речовин.

Азот

Найважливіший для формування врожаю елемент, основний компонент протеїнів. Впливає на правильний ріст соняшника.

Фосфор

Уможливлює правильний розвиток кореневої системи, має вплив на краще використання поживних речовин. Впливає на фотосинтез та інші енергетичні процеси в рослині. Бере участь у синтезі жирів і зменшує шкоду від перенасичення азотом.

Калій

Бере участь в метаболізмі й транспортуванні асимілятів. Регулює водний баланс і впливає на вміст жирів у насінні соняшника.

Бор

Впливає на правильний ріс репродуктивних органів, а також наймолодших пагонів і коренів. Має позитивний вплив на використання води, цвітіння й дихання; також впливає на активність меристемних тканин і поширення кальцію в рослині. Регулює метаболізм вуглеводів і збільшує ефективність всотування поживних речовин (азоту, фосфору, магнію й кальцію).

Нестача поживних речовин

Елемент Симптоми дефіциту
АзотЗагальмований ріст надземних і підземних частин соняшника.
Слабше цвітіння рослин.
Зменшена ефективність фотосинтезу й формування асимілятів.
ФосфорПогано розвинута коренева система, погане використання інших елементів.
КалійЛамкість стебел соняшника під час достигання голівки через зменшення твердості, що може збільшити втрати врожаю під час збору комбайном.
Коричневі плями й пожовтіння листків соняшника.
БорСоняшник виявляє чутливість до нестачі бору.
МідьБліде листя, зів'ялий вигляд рослини, деформовані суцвіття соняшника.

Методи підгодівлі

  1. Соняшник з 1 тонною сім’янок і відповідною масою стебел бере 70 кг N, 26 кг P2O5 і 90 кг K2O.
  2. Соняшник має високу потребу в поживних речовинах, особливо це стосується калію й азоту.
    Щодо мікроелементів, соняшник потребує великих кількостей бору.
  3. Азот слід вносити помірними дозами 60-80 кг N/га – у формі нітрату амонію, сечовини чи розчину сечовини й нітрату амонію (UAN).
    Азотні добрива слід вносити навесні, перед попередньою обробкою землі для висівання.
  4. Нестача азоту під час періоду росту може бути виправлена позакореневим внесенням сечовини, бажано разом з бором.
  5. Надмірна підгодівля азотом призводить до ламання стебла, зменшує стійкість до грибкових хвороб (склеротинія, сіра гниль), і вповільнює дозрівання квіткової голівки й сім’янок.
    Соняшник стає менш стійким до вилягання.
  6. У вирощуванні соняшника після коренеплодів з використанням перегною, азот можна не вносити.
  7. Соняшник вбирає набагато меншу кількість фосфору, який, попри це, все ж необхідний для правильного формування насінин.
    Доза фосфору становить 90 кг P2O5/га.
  8. Підгодівлю фосфором рекомендується проводити до зимової оранки.
    Якщо підгодівлю фосфором не провели до зимової оранки, важливо розсіяти фосфорні добрива по полю до висівання сонягника.
  9. Соняшник має високу потребу в калії.
    Рекомендована доза становить 120-180 кг K2O/га.
    Її варто вносити восени чи перед звичайною оранкою.
  10. У бідний на калій ґрунтах, дозу калію можна збільшити до 240 кг K2O/га.
    Щодо калійних добрив, рекомендуються багаті на калій солі.
  11. Помірне вапнування рекомендується на кислих ґрунтах.
    Проте надлишковий кальцій в ґрунті погано позначається на формуванні насіння соняшника.
  12. Внесення перегною затримує дозрівання соняшника.
    Рекомендується вносити перегній на культуру, що передує вирощуванню соняшника.
  13. Щодо мікроелементів у вирощуванні соняшника, дуже важливими є бор і молібден.
    Потреба в борі складає 400 г/га.
    Дефіцит бору часто трапляється на легших чи занадто злежаних ґрунтах, а також у роки з дуже високими температурами й низьким рівнем опадів.
  14. Соняшник також має помірну чутливість до нестачі міді й мангану.