Вирощування огірків: поради з живлення рослини

Все, що вам потрібно знати про підгодівлю огірків, найкращі практики, відповідні продукти, досвід фермерів і багато іншого.

Поради з вирощування огірків (Cucumis):

  • Огірок найкраще росте й плодоносить на родючих, добре текстурованих, теплих ґрунтах з рівнем pH від 5,5 до 6,5.

  • На ґрунтах із рівнем pH менше 5,5 можуть виникнути проблеми з доступністю деяких поживних речовин, особливо P, K, Ca, B, і Mo. З іншого боку, при вирощуванні на лужних ґрунтах (з рівнем pH вище 7,5) можуть з'явитися симптоми дефіциту B, Cu, Fe, Mn, P та Zn.

  • Огірок погано росте й плодоносить у свіжовапнованому ґрунті.

  • Огірок дуже чутливий до солоності ґрунту. Огірок є теплолюбною культурою. Оптимальна температура для його вирощування коливається між 20 і 27 °C. Температури вище за 35 °C мають негативний вплив на ріст і врожай рослини, а також сприяють недостатньому доступу води до рослини.

  • Огірок має високу потребу у воді й поживних елементах через потужний ріст та високий врожай.

Потреби огірка в поживних речовинах

МакроелементиNP2O5K2OMgO
CaOS
Макроелементи (кг/т)1,6-1,81,4-1,82,8-3,20,5-0,82,5-3,50,4-0,5
Мікроелементи
BCuMnMoZnFe
Мікроелементи (г/т)
5-81-310-300,1-0,210-3010-20

Рекомендований вміст поживних речовин у ґрунті для вирощування огірків (мг/літр ґрунту)

РечовинаNP2O5K2OMgO
CaO
мг/літр ґрунту55-8060-80180-25060-801000-1600

Потреби в поживних речовинах залежать від стадії розвитку рослини. Огірок має найвищі потреби в калії, азоті й кальції. Ця потреба росте з розвитком рослини та сягає максимуму під час періоду інтенсивного росту та плодоношення.

Роль окремих елементів у вирощуванні огірків

Азот

Огірок має високу потребу в азоті. Це найважливіший елемент у живленні рослин. Азот є компонентом амінокислот, протеїнів та нуклеїнових кислот, тобто він потрібний як у фазі ділення клітин, так і для росту рослин. Як складова хлорофілу, азот прямо впливає на фотосинтез, позаяк він є частиною ензиму RuBisCO, який відіграє незамінну роль у захопленні двоокису вуглецю рослинами. Правильне надходження цього елемента до огірка визначає не лише об’єм, але і якість врожаю. Проте надто інтенсивна підгодівля азотом призводить до надлишкового вегетативного росту рослин, поганого зав’язування й неяскравого кольору плодів, а також до малого врожаю. Огірки, яким проводили надмірну підгодівлю азотом, не підходять для консервації.

Калій

Огірок має дуже високу потребу в калії. Калій відповідає за правильне функціонування багатьох фізіологічних процесів у рослинах. Найважливішими з них є регуляція водного балансу рослини й участь у біосинтезі цукрів. Калій гарно впливає на соковитість, пружність та аромат огірків.

Фосфор

Потреба огірка в фосфорі є відносно високою. Роль цього елемента для рослин є важливою. Фосфор є незамінною частиною клітинних мембран, які дозволяють рослині нормально функціонувати. Цей елемент також бере пряму участь у виробництві енергії рослинами – і таким чином є необхідним під час усього циклу вегетації. У вирощуванні огірків фосфор є дуже важливим, тому що найбільш “енергетично інтенсивними” фазами росту рослини є інтенсивний ріст пагонів та листя, цвітіння, а також зав’язування та ріст плодів. У молодих рослин фосфор стимулює ріст кореневої системи.

Кальцій

Огірок має високу потребу в кальції. Цей елемент (разом з бором) незамінний у формуванні структури клітинної стінки – таким чином, має важливість як структурний і будівельний матеріал для рослин. Отже, він покращує природну стійкість рослин до стресових чинників – біологічних (хвороби) і таких, що походять від довкілля (наприклад, низькі температури). Кальцій – один із найважливіших елементів для якості плодів огірка. Нестача цього елементу – основна причина внутрішнього тріскання плодів.

Симптоми дефіциту макро- і мікроелементів у вирощуванні огірків.

ЕлементСимптоми дефіциту
АзотРіст рослини гальмується; листя стає жовто-зеленим.
Знебарвлення особливо помітне на нижніх листках.
Квіти відносно великі.
У випадку сильної нестачі вся рослина набуває жовтого кольору, і в екстремальних випадках біліє.
Плоди огірків стають короткими, товстими, блідими чи сіруватими.
Шкірка може стати колючою, плоди мають набути загостреної форми.
ФосфорРослини розвиваються дуже повільно і є обмеженими в рості.
Листки мають блідіший колір, ніж зазвичай, нижня поверхня листків сіро-зелена.
У випадку значної нестачі фосфору ріст зовсім не відбувається; молоді листки маленькі, тверді й темно-зелені.
На старіших листках з'являються великі водянисті плями, які потім поширюються на молоде листя.
Ці плями стають коричневими й висихають.
Весь листок зменшується, окрім черешка, який залишається набряклим ще деякий час.
Зав'язування плодів обмежене.
Проблема виникає на вапняних і важких ґрунтах, де доступність фосфору до рослин обмежена.
КалійРіст рослин гальмується, міжвузлі короткі, листки маленькі.
Краї листків висихають, але жилки залишаються зеленими ще деякий час.
Пізніше хлороз між жилками стає більш вираженим і поширюється до центру листка - виникає некроз.
Симптоми поширюються від основи до верхівки рослини; найстаріші листки страждають найбільше.
Плоди можуть мати аномальну форму.
Дефіцит калію може виникнути на важчих ґрунтах, які зв'язують калій, на легких піщаних ґрунтах чи на торф'яних субстратах.
КальційНаймолодші листки мають прозорі білі плями біля країв та між жилками.
Хлороз поступово розростається між жилками й з'являється на більшості листків; основні жилки зберігають зелений колір.
Ріст гальмується, міжвузлі короткі, особливо біля верхівки рослини.
Наймолодші листки залишаються маленькими, їхні краї порізані й закручуються вгору.
Пізніше листки починають зменшуватися від країв до центру.
Старіші листки гнуться вниз.
У випадку сильного дефіциту черешки листків ламкі, листки легко опадають.
Квітки менші, ніж зазвичай, і мають блідо-жовтий колір; плоди залишаються маленькими, зморщеними й не мають смаку.
Нестача кальцію може відбутися у ґрунтах, резерви кальцію в якому були вилужені, а також у ґрунтах з низьким рівнем pH.
МагнійСимптоми дефіциту магнію виявляються спочатку на старішому листі; відбувається також загальний хлороз, хоча жилки листків не втрачають зеленого кольору.
У випадку сильнішої нестачі, хлороз поширюється далі, зачіпає менші жилки й прогресує; лише основні жилки залишаються зеленими.
Симптоми спочатку проявляються на старішому, а потім на молодому листі, поки зрештою вся рослина не пожовтіє.
Симптоми дефіциту магнію можуть з'являтися на піщаних ґрунтах та після внесення високої дози калію. Вони також можуть з'являтися під час дуже жаркої сухої погоди.
СульфурРіст рослини обмежений.
Листки (особливо молоді) залишаються маленькими, вони гнуться униз, мають блідо-зелений та жовтий колір.
На відміну від нестачі азоту, пожовтіння найменш помітне на старішому листі.
Краї молодого листя помітно пошматовані.
БорВерхівка рослини, включно з апікальною меристемою, а також наймолодше недорозвинуте листя, скручується й відмирає; відмерла тканина має сірий відтінок.
Пагони також швидко в'януть.
Трохи старіші листки підняти догори й тверді, і, у випадках сильного дефіциту, мають плямистість між жилками.
Пагони припиняють ріст, рослина виглядає карликовою.
Нестача бору спричиняє низьку ефективність утворення зародків плодів; плоди часто деформовані й короткі.
Дефіцит бору може відбутися на піщаних ґрунтах після вапнування.
Симптоми можуть також бути викликані надмірним вапнуванням, недостатнім зрошуванням рослин, а також зависоким чи занизьким рівнем pH в ґрунті.
МідьРіст рослини обмежений.
Міжвузлі короткі, рослина виглядає кущувато й неохайно.
Молоде листя залишається маленьким.
На старіших листках можуть з'являтися міжжилкові хлоротичні плями, але немає детального хлоротичного узору, характерного для нестачі заліза й мангану.
Пізніше листки набувають кольору від тьмяно-зеленого до коричневого, розвивається некроз і рослина в'яне.
Хлороз поширюється від старіших до молодих листків.
ЗалізоПершим симптомом нестачі заліза є міжжилковий хлороз наймолодшого листя, який переходить у загальний хлороз і зрештою викликає повне знебарвлення листка.
У подальших стадіях хлороз поширюється на жилки, спочатку на менші; листки набувають кольору від лимонно-жовтого до жовтувато-білого.
Пагони припиняють ріст, на краях листків, які втратили хлорофіл, виникає некроз.
На відміну від нестачі мангану, при дефіциті заліза найбільше страждають молоді листки; симптоми поширюються з кінчика до основи листка.
Нестача заліза найчастіше трапляється на ґрунтах із високим рівнем pH чи з високим вмістом мангану.
МанганНа найстаріших чи молодих листках з'являються жовтуваті плями між жилками.
Спочатку навіть найменші жилки залишаються зеленими, формуючи тонкий зелений узор на жовтому тлі.
Пізніше весь листок, окрім головних жилок, стає жовтим чи жовтувато-білим, і між жилками формуються опущені вниз некротичні ділянки.
Старіші листки в'януть і відмирають першими.
Пагони дуже малі; нове листя теж залишається малим.
Дефіцит мангану з'являється на ґрунтах із високим рівнем pH, а також на вапняних ґрунтах чи таких, де було проведене надмірне вапнування.
МолібденРаннім симптомом нестачі молібдену є загальний хлороз.
Це нагадує дефіцит азоту, але без почервоніння нижньої поверхні листків.
Листки закручуються догори та вкриваються плямами, що призводить до поширення хлорозу на великі міжжилкові площі - усе це є симптомами серйозної нестачі молібдену.
Ці симптоми починаються з нижчих листків і поширюються вгору; наймолодші листки при цьому залишаються зеленими.
ЦиинкНестача цинку викликає карликовість рослини, скорочення міжвузлів та скручування молодих листків угору.
На листі можуть з'являтися сіро-коричневі чи коричневі плями.
Листки мають менший розмір.
На старішому листі з'являються плями між жилками; узор не такий детальний, як при нестачі заліза й мангану.
Симптоми поширюються від старішого до молодшого листя.
Симптоми нестачі цинку трапляються на лужних ґрунтах чи після підгодівлі великими дозами фосфору.

Підгодівля огірка

Азот

Перед тим, як створити засадження, необхідно провести аналіз ґрунту на вміст у ньому мінерального азоту (обох форм загалом: нітратної й амонійної). Перед висіванням огірка ґрунт необхідно збагатити 30-40 кг N/га, беручи до уваги вже доступний рослинам азот. Решту можна вносити поступово кожного тижня фертигацією, або ж 2-3 дозами стандартних азотовмісних добрив для ґрунту. Огірок дуже гарно реагує на підгодівлю нітратною (N-NO3-) формою азоту, яка також покращує засвоєння калію. Проте ця форма азоту має високий сольовий індекс – надлишкові дози викличуть засолення ґрунту. При вирощуванні без фертигації використання добрив контрольованого вивільнення поживних речовин уможливлює внесення частини всього азоту до висівання. Решту загальної кількості азоту слід внести під час фази інтенсивного росту рослини.

Фосфор

Цей елемент можна внести повністю до висівання, під час підготовки ґрунту до вирощування. Через обмежену мобільність цього елемента в ґрунті необхідно перетрусити ґрунт так, щоб внесене фосфорне добриво потрапило в ґрунт на глибину 20-25 см.

Калій

Підгодівля калієм може проводитися двома шляхами – один раз перед висаджуванням (за допомогою вкритого оболонкою добрива з подовженим періодом дії) чи під час вегетації рослин. Рекомендується розділяти дозу калію для підживлення на дві частини: першу (35-45% від загальної кількості) слід вносити на початку цвітіння першого суцвіття, а наступну на 3-4 тижні пізніше. При вирощуванні з фертигацією рекомендується поступово підгодовувати рослини калієм кожного тижня починаючи зі стадії розвитку суцвіть до зрілості останнього плоду. Огірок – дуже чутлива до хлоридів культура, тому рекомендується використовувати безхлоридні калійні добрива, наприклад, сульфат калію.

Магній

Всю дозу цього елемента можна вносити під час підготовки ґрунту до вирощування. Позакореневе внесення також є ефективним у період інтенсивного росту надземної частини рослини.

Кальцій

Підгодівлю кальцієм на засадженнях, де проводиться фертигація, потрібно проводити від розвитку перших суцвіть до зрілості останнього плоду. На ділянках, де використавуються стандартні ґрунтові кальцієві добрива (зазвичай нітрат кальцію), їх потрібно вносити двічі: першу дозу (30-40% від загальної кількості) на початку розвитку перших суцвіть, а другу через 3-5 тижнів. Позакореневе внесення кальцію також є дуже ефективним у вирощуванні огірків.

Питання й відповіді

Внизу зібрані кілька питань, які часто задають виробники огірків про вирощування цієї культури.

  • Огірок віддає перевагу родючим ґрунтам із високим вмістом органічної речовини.
    Перегній рекомендується вносити перед облаштуванням плантації – бажано перед посівом.

  • На практиці ні, тому що вапнування покликане врегулювати рівень pH ґрунту, і доступність кальцію з добрив, які використовуються для зниження кислотності ґрунту, може бути обмежена.
    Крім того, вапнування слід проводити принаймні за рік до вирощування огірків.

  • Потреби огірка в поживних речовинах змінюються.
    Щоб підтримувати оптимальні умови вирощування, склад і кількість добрив слід довносити до розвитку рослин.

  • Огірок має найвищу потребу в цьому елементі на початку періоду росту.
    Проте це не означає, що йому не потрібен азот у подальші фази розвитку.
    Потреба в азоті продовжує існувати, проте у значно менших кількостях.
    Підгодівлю азотом слід припинити, коли закінчиться утворення нових пагонів і їхній ріст у довжину.

Якщо ви маєте додаткові питання, ми будемо раді допомогти.
thumb

Наше портфоліо

Інноваційні рішення для збільшення об'єму та якості вашого врожаю

Ознайомтеся з нашими продуктами
thumb

Наші знання

Поради та хитрощі, інформація про ринок і вирощування культур

Ознайомтеся з нашими знаннями
thumb

Польові випробування

Побачити, щоб повірити - результати випробувань з усього світу

Ознайомтеся з нашими знаннями