Вирощування томатів: поради з живлення культури
Все, що вам потрібно знати про підгодівлю томатів, найкращі практики, відповідні продукти, польові випробування і багато іншого.
Поради з вирощування томатів (Solanum lycopersicum)
-
Томати краще ростуть у ґрунті з рівнем pH між 5,5 і 6,5.
-
При рівні pH вище за 7,5 ймовірним є поява нестачі бору, купруму, заліза, мангану, фосфору й цинку. При рівні pH нижче за 5,5 томати схильні до дефіциту фосфору, молібдену й кальцію.
-
Томати найкраще ростуть при температурах 18-27 ºC. Температура вище 34 ºC протягом тривалого часу негативно впливає на розвиток плоду, особливо при недостатній кількості води.
-
Потреба у воді вирощених на полі томатів становить 4000 - 6000 куб.м/га, а у захищених місцях ця культура споживає до 10 000 куб.м/га. Потреба в воді залишається високою від пересаджування до дозрівання плодів. Вона максимальна під час ранніх стадій розвитку плодів і набагато нижча під час достигання. Взагалі, невеликий водний стрес під час стадії достигання покращує пружність, вміст цукру, смак і тривалість зберігання плодів, але може призвести до маленького розміру помідорів.
Промисловий томат
Промисловий томат, готовий для збору
Потреби в поживних речовинах
Приблизний рівень всотування поживних речовин (кг/т) на:
N | P2O5 | K2O | MgO | SO3 | CaO | |
---|---|---|---|---|---|---|
1.3 | 0.46 | 2.9 |
Джерело: IPNI (Міжнародний індекс назв рослин)
Динаміка всотування елемента впродовж сезону вирощування томатів
Роль поживних речовин
Ключовий параметр | N | P2O5 | K2O | MgO | SO3 | CaO |
---|---|---|---|---|---|---|
Врожай | + | + | + | + | + | |
Вегетативний ріст | ++ | + | + | + | + | |
Зав'язування плодів | - (*) | |||||
Кількість плодів | + | |||||
Пружність плодів | + | |||||
Колір плодів | + | ++ | ||||
Загальна кількість розчинених речовин | + |
(*) Надмірна підгодівля може відстрочити репродуктивну стадію
Нестача поживних речовин
Азот
Загальний хлороз старішого листя на рослині. Повільніший ріст, менший розмір рослин, квіток та менший обсяг врожаю.
Фосфор
Рослини розвиваються дуже повільно, загальмовані навіть на етапі зрілості. Колір стає яскравіший, ніж зазвичай, нижня поверхня листка має сіро-зелений колір. При сильній нестачі листочки загортаються догори. Дефіцит відбувається на вапняних та важких ґрунтах, де фосфор може зв’язуватися.
Калій
Симптоми з’являються на молодому листі, що досягло повного розміру. На краях і кінчику листків опіковий некроз. В запущених випадках некроз з’являється у міжжилкових проміжках між основними жилками, а також з’являється міжжилковий хлороз. Частіше трапляється на легких ґрунтах, де відбулося вилуговування.
Кальцій
Некроз основи листка, верхівкова гниль (руйнування дистальної частини плоду). Серйозний дефіцит може виникати на ґрунтах із рівнем pH нижче 5, а також у засолених ґрунтах і під час спеки.
Магній
Симптоми спочатку з’являються на старішому листі через мобільність цього елемента. Загальний хлороз, жилки залишаються зеленими, обпалений вигляд, викликаний міжжилковим некрозом. Може відбуватися на піщаних ґрунтах, а також після внесення великих доз калію.
Сульфур
Симптоми схожі на дефіцит азоту, але хлороз рівномірний по всій рослині, включно з молодими листками. Типовий червонуватий колір на черешках і жилках листків.
Бор
Симптоми зазвичай розпочинаються на молодому листі через світліший колір. Серйозна нестача з’являється на старіших листках як міжжилковий хлороз, який переходить у насичений жовто-оранжевий колір. Ламке листя, яке може мати закручені краї, одерев’яніння близького до черешка краю плодів.
Хлор
Листки аномальної форми з яскраво вираженим міжжилковим хлорозом, який розвивається на гладких пласких заглибленнях у міжжилковій області листкової пластинки. При серйозному дефіциті з’являється характерний бронзовий колір верхньої поверхні зрілих листків. Дефіцит хлору буває у сильно вилужених континентальних регіонах.
Мідь
Скручені листки, черешки гнуться вниз. Може проявлятись легким загальним хлорозом разом з постійною втратою тургору молодого листя, нове доросле листя демонструє заплутане зелене жилкування. Місцями спостерігається втрата кольору до білувато-сірого
Залізо
Дефіцит заліза починається як міжжилковий хлороз наймолодшого листя, який переходить у загальний хлороз, завершуючись повною втратою кольору листка. Хлороз при основі листка, із зеленим сіткуванням, і якщо ще не настало повне побіління, листки відновляться після внесення заліза.
Манган
На ранніх стадіях на молодому листі з’являється легкий хлороз; у більш серйозних випадках на зрілому листі видно сітку жилок. Згодом на листках розвивається коричнево-сірий некроз вздовж жилок. Дефіцит з’являється на ґрунтах з високим рівнем pH, а також на вапняних чи таких, де відбулося надлишкове вапнування.
Молібден
Раннім симптомом нестачі молібдену є загальний хлороз, дуже схожий на дефіцит заліза, але без червонуватого забарвлення нижньої поверхні листка. Листя загортається вгору й спостерігаються строкаті плями, що розвиваються у великі площі міжжилкового хлорозу при сильному дефіциті.
Цинк
Дефіцит цинку викликає обмеження росту рослин, а також загортання молодого листя угору, на листках можуть з’явитися сіро-коричневі та бронзові плями. Нестача виникає на лужних ґрунтах, або при внесенні великої кількості фосфору.
Джерело: https://vikaspedia.in
Питання і відповіді
Ось деякі питання, які ми часто отримували від фермерів щодо вирощування томатів
-
Це залежатиме від вмісту поживних речовин у вашому ґрунті на даний момент. Перед початком підгодівлі томатів краще за все провести тести ґрунту. Наприклад, якщо ваш ґрунт має збалансований чи високий вміст азоту, то слід використовувати добриво, яке має трохи нижчий вміст азоту й вищий вміст фосфору; якщо азоту в ґрунті не вистачає, тоді застосовуйте збалансоване добриво.
-
Постійно поливайте томати помірною кількість води та використовуйте збалансоване добриво. Намагайтеся не зачіпати коренів рослини. Перевірте рівень pH перед висаджуванням. Також додавайте кальцій у ґрунт чи позакореневим внесенням.
-
Потреби томатів у поживних речовинах змінюються впродовж сезону й стадій росту. Для отримання оптимального врожаю, склад і кількість добрива слід припасовувати до стадії росту рослин.