Вирощування цибулі: поради з живлення рослини

Все, що вам потрібно знати про підгодівлю цибулі, найкращі практики, відповідні продукти, досвід фермерів і багато іншого.

Поради з вирощування цибулі (Allium cepa):

  • Через дуже неглибоку мичкувату кореневу систему цибуля потребує гарно розроблених, родючих, багатих на гумус ґрунтів з високою здатністю до утримання води. Заболочені ґрунти не підходять для вирощування цибулі. Оптимальний рівень pH від 6,5 до 7,5.

  • У ґрунтах з рівнем pH, нижчим від 5,9, можуть бути проблеми з доступом до деяких поживних речовин, особливо фосфору, калію, кальцію, бору й молібдену.

  • З іншого боку, при вирощуванні цибулі в ґрунтах із підвищеним рівнем pH (більше 7,5), можуть спостерігатися симптоми дефіциту бору, купруму, заліза, мангану, фосфору й цинку.

  • Погано росте у важких, заболочених і холодних ґрунтах.

  • Цибуля має доволі високі потреби в теплі. Оптимальна температура для проростання становить 6-7 °C, а для росту 12-14 °C. Ріст рослини зупиняється при температурі нижче 5 °C та вище 35 °C.

Потреби цибулі в поживних речовинах

МакроелементиNP2O5K2OMgO
CaOS
Макроелементи (кг/т)2,8-3,51,5-1,83,5-4,50,3-0,51,0-1,31,0-1,3
Мікроелементи
BCuMnMoZnFe
Мікроелементи (г/т)
8-155-1020-500,5-0,76-1540-60

Рекомендований вміст поживних речовин у ґрунті для вирощування цибулі (мг/літр ґрунту)

МакроелементиNP2O5K2OMgO
CaOS
120-16080175-27060-801500-200010-20
Мікроелементи
BCuMnMoZnFe
0,5-1,55-1010-250,1-0,215-5050-100

Потреба в поживних речовинах залежить від стадії розвитку рослини. Цибуля має найбільшу потребу в калії, азоті й кальції. Ця потреба росте по мірі розвитку рослини й сягає свого максимуму в період інтенсивного росту.

Роль окремих поживних речовин у вирощуванні цибулі

Азот

Цибуля має високу потребу в азоті, який необхідний для досягнення великого об’єму врожаю. Це найважливіший елемент у живленні рослини. Азот є компонентом амінокислот, протеїнів і нуклеїнових кислот, тобто він є необхідним для росту рослин, як у фазі ділення клітин, так і під час вегетативного росту. Як компонент хлорофілу, він прямо впливає на фотосинтез, будучи складовою ензиму RuBisCO, який відірає невід’ємну роль у захопленні рослинами двоокису вуглецю. Правильне надходження цього елемента до цибулі визначає не лише об’єм, але й якість врожаю.

Калій

Цибуля має дуже високу потребу в калії. Він відповідає за правильне функціонування багатьох фізіологічних процесів рослин. Найважливіший з них – це регуляція використання рослиною води, участь у біосинтезі цукру й зміцнення стійкості рослини до низьких температур. Пік потреби в калії припадає на час періоду інтенсивного росту рослини, але й пізніше ця потреба не зменшується настільки, як потреба в азоті. Висока потреба в калії зберігається навіть на останніх стадіях росту цибулі.

Фосфор

Потреба цибулі у фосфорі відносно висока. Фосфор бере пряму участь у виробництві рослиною енергії, а отже, він необхідний впродовж усього циклу вегетації. Фосфор потрібний на ранніх стадія розвитку рослини для забезпечення гарного росту. Оскільки коренева система цибулі слабка й знаходиться неглибоко, вона потребує підтримки під час розвитку.

Кальцій

Цибуля має середню потребу в кальції. Кальцій (разом з бором) є необхідним для формування структури клітинних стінок, тому є важливим як структурний і будівельний матеріал для рослин. Отже, він покращує природну стійкість рослин до стресових чинників – біологічних (хвороби) і таких, що походять від довкілля (наприклад, низькі температури). Це один із найважливіших елементів, які відповідають за якість цибулин. Фосфор підвищує здатність цибулі до зберігання і подовжує термін її придатності.

Симптоми дефіциту макро- і мікроелементів у вирощуванні цибулі.

ЕлементСимптоми нестачі
АзотЛистя стає жовтим чи зелено-жовтим.
Кінчики листків можуть відмерти.
Ріст рослини сильно загальмований.
ФосфорНестача фосфору викликає серйозне гальмування росту, особливо на ранніх стадіях розвитку рослини.
Поганий ріст листя, яке набуває тьмяно-зеленого кольору.
Старіше листя відмирає, починаючи з кінчика, і може стати коричневим, жовтим і зеленим з яскраво вираженими плямами.
Листя набуває тьмяного блакитно-зеленого кольору, кінчики відмирають.
Бульба стає надто товстою, призводячи до пізнішої деформації цибулин.
Проблема виникає на вапняних та важких ґрунтах, де доступність фосфору для рослин є обмеженою.
КалійСпочатку листки набувають темно-зеленого кольору.
На пізніших стадіях на кінчиках і краях листя стають помітними симптоми хлорози (пожовтіння всього листка) і некрозу (всихання).
Як і при дефіциті азоту, може виникнути хлороз.
Корені рослини можуть бути довшими, з малою кількістю бічних корінців.
Цибулини містять менше цукру й менш тверді, ніж зазвичай.
КальційНестача кальцію в цибулі виражається у відмиранні молодого листя без попереднього пожовтіння, або у відмиранні невеликої частини основи листка, що викликає порушення й відмирання усього листка.
Листя стає дуже вузьким і раптово відмирає на кінчиках без попереднього пожовтіння.
Нестача кальцію послаблює клітинні стінки, що робить цибулю вразливішою до атак патогенних збудників хвороб.
Цибулини менші, швидше старіють і псуються.
Цибулини м'які, погано зберігаються і мають короткий термін придатності.
Нестача кальцію може спостерігатися у ґрунтах, в яких запаси кальцію були знижені через вилуговування, а також у ґрунтах із низьким рівнем pH.
МагнійДефіцит магнію виявляється у повільному рості рослини; старіше листя набуває рівномірно жовтого кольору по всій довжині.
Цибулини не виростають до розміру, характерного для сорту.
Також вони мають нижчий вміст цукру.
СульфурЦибуля має доволі високу потребу в сульфурі і є чутливою до нестачі цього елемента.
Загальний розвиток рослини відбувається з запізненням, а ріст загальмований.
Пагони стають ламкими і жовтіють.
Листки стають товстими і деформуються.
Формування цибулин загальмоване, рослини більш вразливі до грибкових інфекцій.
Проблема виникає, коли цибулю вирощують на легких ґрунтах із низьким вмістом органічної речовини, а також на ґрунтах з високим рівнем pH.
БорНестача цього елементу призводить до деформації та поганого росту рослин.
Листя стає ламким.
Воно може стати сіро-зеленим чи блакитно-зеленим.
Молоді пагони можуть стати плямистими чи жовто-зеленими, а на старішому листі спостерігається хлороз.
Кінчики листя в'януть.
При основі листків можуть утворитися поперечні жовті лінії, які з часом призведуть до зламу.
Нестача бору може виникнути на піщаних ґрунтах після вапнування.
Такі симптоми можуть також бути викликані надлишковим вапнуванням, недостатнім поливом рослин, а також зависоким чи занизьким рівнем pH.
МідьРіст рослин загальмований.
Молоде листя залишається маленьким.
Кінчики листків жовтіють і висихають.
Пізніше, все листя стає блякло-зеленим чи коричневим, розвивається некроз і все листя відмирає.
Дефіцит міді в цибулі відбувається під час вирощування в ґрунтах, які є легкими, містять багато органічної речовини і мають високий рівень pH.
ЗалізоПершим симптомом нестачі заліза стає хлороз наймолодшого листя, яке переходить у загальний хлороз і зрештою викликає повне знебарвлення листка.
На пізніших стадіях хлороз поширюється; листя набуває забарвлення від лимонно-жовтого до жовтувато-білого.
Нестача заліза найчастіше зустрічається у рослин, які вирощуються в ґрунтах, які мають високий рівень pH чи високий вміст мангану.
МанганДефіцит мангану виражається у повільному рості, загальмованому дозріванні та великому відсотку цибулин із товстою шийкою.
На старішому листі з'являється хлороз між жилками, який переходить у опік кінчика листка.
Пагони можуть скручуватися й потім відмирати.
Цибуля дуже чутлива до нестачі мангану.
Дефіцит цього елемента відбувається на ґрунтах із високим рівнем pH, а також у вапняних ґрунтах і таких, де внесли надто багато вапна.
МолібденЦибуля дуже чутлива до нестачі молібдену.
Раннім симптомом є загальних хлороз рослини.
Це нагадує нестачу азоту.
Дефіцит молібдену призводить до поганого проростання та смерті паростків.
В процесі розвитку рослини, листя висихає, починаючи з кінчика.
Інколи спостерігається помітна перехідна зона між здоровою та відмерлою тканиною.
Проблеми нестачі молібдену найчастіше зустрічаються в кислих чи піщаних ґрунтах із низьким вмістом органічної речовини.
ЦинкЦибуля дуже чутлива до нестачі цинку.
Дефіцит цього елемента проявляється у загальмованому рості й яскраво вираженому викривленні пагонів.
Крім того, спостерігається слабкий хлороз між жилками листків.
Симптоми нестачі цинку спостерігаються на лужних ґрунтах, або ж після підгодівлі великими дозами фосфору.
Симптоми нестачі погіршуються у холодну дощову погоду.

Підгодівля цибулі

Цибуля – доволі примхливий вид щодо вмісту поживних речовин та рівня pH ґрунту.

Азот

Перед тим, як робити засадження, необхідно провести аналіз ґрунту на вміст у ньому мінерального азоту (обох форм загалом: нітратної й амонійної). Перед висіванням ґрунт слід збагатити 50-60 кг N/га, беручи до уваги азот, який уже доступний рослинам у ґрунті. Решту можна поступово внести 3 дозами стандартних азотовмісних добрив для ґрунту. Підживлення потрібно починати в середині травня, коли рослина має 2-3 сильні листки 10-15 см завдовжки, і завершити в середині червня. Азот можна вносити один раз, якщо потрібна доза не перевищує 80 кг/га. Внесення слід закінчити в середині червня. Цибуля дуже гарно реагує на підгодівлю нітратною (N-NO3-) формою азоту, яка також покращує засвоєння калію.

Фосфор

Всю дозу можна вносити під час підготовки ґрунту до вирощування цибулі. Через обмежену мобільність цього елемента в ґрунті необхідно перетрусити ґрунт так, щоб внесене фосфорне добриво потрапило в ґрунт на глибину 20-25 см.

Калій

Підгодівля калієм може проводитися двома шляхами – один раз перед висіванням (за допомогою стандартного ґрунтового добрива чи вкритою оболонкою добрива з подовженим періодом дії) та під час вегетації рослин. Рекомендується розділяти дозу калійного добрива для підживлення на дві частини: першу (40-30% загальної кількості) потрібно вносити в період інтенсивного формування листя, а наступну – в період формування цибулин.

Магній

Всю дозу цього елемента можна вносити під час підготовки ґрунту до вирощування цибулі. Цибуля – це вид, який є доволі чутливим до хлоридів та попри це, якщо їх внесли восени минулого сезону, вони вже не становлять такої загрози. Втім, рекомендується використання безхлоридних калійних добрив, таких як сульфат калію.

Кальцій

На засадженнях, де використавуються стандартні ґрунтові кальцієві добрива (зазвичай нітрат кальцію), їх потрібно вносити двічі: першу дозу (30-40% від загальної кількості) на початку інтенсивного росту надземних частин рослини, а другу на початку формування цибулин. Підгодівлю кальцієм на засадженнях, де проводиться фертигація, слід виконувати від початку інтенсивного росту листя до моменту, коли цибулини досягнуть близько 70% від свого кінцевого розміру.

Польові випробування на цибулі

Цибуля з Polysulphate
Анталія, Туреччина, 2016

51

Збільшення врожаю
Переглянути всі випробування

Питання і відповіді

Внизу зібрані кілька питань, які часто задають виробники цибулі про її вирощування.

  • Підгодівля цибулі азотом повинна завершитися наприкінці травня або ж, найпізніше, до середини червня.

  • Так, мікроелементи грають важливу роль у правильному рості рослин та формуванні цибулин.
    Найважливіші з таких елементів – це цинк, мідь і манган.

  • Так, цибуля дуже чутлива до солоності ґрунту.
    Вона має дуже неглибоку кореневу систему, її корені маленькі й тонкі.
    Вони легко руйнуються в ґрунті з високою солоністю.

  • Це не рекомендується.
    Цибуля чутлива до надлишку хлоридів у ґрунті.
    Навіть осіннє внесення калійної солі може викликати проблеми при проростанні рослин.

Якщо ви маєте додаткові питання, ми будемо раді допомогти.
thumb

Наше портфоліо

Інноваційні рішення для збільшення об'єму та якості вашого врожаю

Ознайомтеся з нашими продуктами
thumb

Наші знання

Поради та хитрощі, інформація про ринок і вирощування культур

Ознайомтеся з нашими знаннями
thumb

Польові випробування

Побачити, щоб повірити - результати випробувань з усього світу

Ознайомтеся з нашими знаннями