Вирощування перцю: поради з живлення рослини

Все, що вам потрібно знати про підживлення перцю, найкращі практики, відповідні продукти, досвід фермерів і багато іншого.

Поради з вирощування перцю (Capsicum annuum):

  • Перець найкраще росте й плодоносить на родючих, добре текстурованих, теплих ґрунтах з рівнем pH від 5,5 до 6,5.

  • На ґрунтах із рівнем pH менше 5,5 можуть виникнути проблеми з доступністю деяких поживних речовин, особливо P, K, Ca, B, і Mo. З іншого боку, при вирощуванні на лужних ґрунтах (з рівнем pH вище 7,5) можуть з'явитися симптоми дефіциту B, Cu, Fe, Mn, P та Zn.

  • Перець - теплолюбна культура. Оптимальна температура для його вирощування лежить між 21 і 29 °C. Температури вище за 35 °C мають негативний вплив на ріст і врожай рослини, а також сприяють недостатньому доступу води до рослини.

  • Потреба перцю у воді при вирощуванні на відкритому ґрунті становить 3000-6000 куб. м/га/сезон, а при вирощуванні в теплиці споживання води сягає 8000 куб. м/га. Потреба у воді залишається високою від висаджування до зав'язування плодів. Пізніше - особливо під час достигання плодів - вона різко падає. Оптимальна доступність води для перцю має гарний вплив не лише на об'єм врожаю, але й на розмір, пружність і термін зберігання плодів, а також на їхній вміст цукру та аромат.

Потреби перцю в поживних речовинах

МакроелементиNP2O5K2OMgO
CaOS
Макроелементи (кг/т)2,6-3,12,0-2,83,5-4,00,5-0,72,8-3,30,5-0,6
Мікроелементи
BCuMnMoZnFe
Мікроелементи (г/т)
15-2510-1720-80,2-0,330-5050-120

Рекомендований вміст поживних речовин у ґрунті для вирощування перцю (мг/літр ґрунту)

РечовинаNP2O5K2OMgO
CaO
мг/літр ґрунту90-12060-70180-25050-80700-1200

Потреби в поживних речовинах залежать від стадії розвитку рослини. Перець має найвищі потреби в калії, азоті й кальції. Ця потреба росте з розвитком рослини та сягає максимуму під час періоду росту й дозрівання плодів.

Роль окремих елементів у вирощуванні перцю

Азот

Перець має високу потребу в азоті. Це найважливіший елемент у живленні рослин. Азот є компонентом амінокислот, протеїнів та нуклеїнових кислот, тобто він потрібний як у фазі ділення клітин, так і для росту рослин. Як складова хлорофілу, азот прямо впливає на фотосинтез, позаяк він є частиною ензиму RuBisCO, який грає незамінну роль у захопленні двоокису вуглецю рослинами. Правильне надходження цього елемента до перцю визначає не лише об’єм, але і якість врожаю. Проте надто інтенсивна підгодівля азотом призводить до надлишкового вегетативного росту рослин, поганого зав’язування й неяскравого кольору плодів, а також до малого врожаю.

Калій

Перець має дуже високу потребу в калії. Калій відповідає за правильне функціонування багатьох фізіологічних процесів у рослинах. Найважливішими з них є регуляція водного балансу рослини й участь у біосинтезі цукрів. Калій гарно впливає на соковитість, пружність, яскраве забарвлення (червоне) й аромат плодів.

Фосфор

Потреба перцю у фосфорі є відносно високою, а роль цього елемента для рослин є важливою. Фосфор є незамінною частиною клітинних мембран, які дозволяють рослині нормально функціонувати. Цей елемент також бере пряму участь у виробництві енергії рослинами – і таким чином є необхідним під час усього циклу вегетації. У вирощуванні перцю фосфор є дуже важливим, тому що найбільш “енергетично інтенсивними” фазами росту рослини є цвітіння, а також зав’язування та ріст плодів. У молодих рослин фосфор стимулює ріст кореневої системи.

Кальцій

Перець має високу потребу в кальції. Цей елемент (разом з бором) незамінний у формуванні структури клітинної стінки – таким чином, має важливість як структурний і будівельний матеріал для рослин. Отже, він покращує природну стійкість рослин до стресових чинників – біологічних (хвороби) і таких, що походять від довкілля (наприклад, низькі температури). Кальцій – один із найважливіших елементів для якості плодів перцю. Його нестача є основною причиною верхівкової гнилі.

 

Симптоми дефіциту макро- і мікроелементів при вирощуванні перцю.

ЕлементСимптоми дефіциту
АзотЗагальний хлороз старішого листя рослини
Повільніший ріст і менший розмір рослин; менше квіток і нижчий об'єм врожаю.
ФосфорРослини розвиваються дуже повільно і є обмеженими в рості.
Вони мають блідіший колір, ніж зазвичай, нижня поверхня листків сіро-зелена.
У випадку серйозної нестачі листки закручуються вгору.
Розвиток квітів обмежений, плоди можуть бути деформованими.
Проблема виникає на вапняних і важких ґрунтах, де доступність фосфору до рослин обмежена.
КалійСимптоми виникають на молодому повністю розвинутому листі.
Краї й кінчики листків коричневіють і стають некротичними.
З часом некроз з'являється у міжжилкових проміжках між головними жилками; також виникає міжжилковий хлороз.
Зав'язування плодів обмежене.
КальційНекроз основи листка, верхівкова гниль (руйнування верхівки плоду).
Нестача погіршується на ґрунтах із рівнем pH нижче 5, а також у випадку високої солоності ґрунту.
Хвороба розвивається в умовах обмеженої транспірації рослин.
МагнійСимптоми дефіциту магнію виявляються спочатку на старішому листі; відбувається також загальний хлороз, хоча жилки листків не втрачають зеленого кольору.
У випадку сильного дефіциту, відбувається засихання через міжжилковий некроз.
Симптоми можуть з'являтися на піщаних ґрунтах та після внесення високої дози калію. Вони також можуть з'являтися під час дуже жаркої сухої погоди.
Сульфур
Симптоми нестачі сульфуру нагадують симптоми дефіциту азоту, але хлороз поширюється рослиною рівномірніше, зачіпаючи в тому числі й молоде листя.
Типовим є почервоніння черешків та жилок листків.
БорДефіцит бору з'являється дуже швидко.
Зазвичай симптоми виникають спершу в молодих листках, які мають світліший колір.
На старішому листі нестача бору проявляється у вигляді міжжилкового хлорозу, який викликає у них появу глибокого жовто-оранжевого кольору.
Кінчики ламкого листя можуть закручуватися догори, а коротке й товсте стебло рослини може мати пористий кінець.
Плодоносні пагони можуть бути потовщеними й пористими.
Кількість квітів також менша, плоди зав'язуються погано.
ХлорЛистки аномальної форми та вираженим міжжилковим хлорозом.
Хлороз виникає на гладких рівних заглибленнях у міжжилковому просторі листкової пластинки.
У більш запущених випадках спостерігається характерний коричневий колір верхньої частини старішого листя.
Корені загальмовують ріст і товстішають біля кінчиків.
МідьСимптоми дефіциту міді з'являються доволі пізно у вегетативній стадії.
Листки скручуються, сім'ядолі гнуться униз.
Нестача міді може виявлятися як помірний загальний хлороз, а також перманентна втрата тургору в молодих листках.
Краї листків скручуються і висихають.
Листки та плоди стають вузькими й "кутастими".
ЗалізоПершим симптомом нестачі заліза є міжжилковий хлороз наймолодшого листя, який переходить у загальний хлороз і зрештою викликає повне знебарвлення листка.
Хлороз виникає при основі листка, з частково зеленим перистим жилкуванням.
Якщо листок не повністю знебарвлений, він може одужати після внесення заліза.
МанганНа ранніх стадіях на молодому листі з'являється легкий хлороз.
При сильному дефіциті, на старішому листі видно перисті вени.
Після цього венами поширюється коричнево-сірий некроз.
Дефіцит мангану з'являється на ґрунтах із високим рівнем pH, а також на вапняних ґрунтах чи таких, де було проведене надмірне вапнування.
МолібденРаннім симптомом нестачі молібдену є загальний хлороз.
Це нагадує дефіцит азоту, але без почервоніння нижньої поверхні листків.
Листки закручуються догори та вкриваються плямами, що призводить до поширення хлорозу на великі міжжилкові площі - усе це є симптомами серйозної нестачі молібдену.
ЦинкНестача цинку викликає карликовість рослини, скорочення міжвузлів та скручування молодих листків угору.
На листі можуть з'являтися сіро-коричневі чи коричневі плями.
Листки мають менший розмір.
Симптоми нестачі цинку трапляються на лужних ґрунтах чи після підгодівлі великими дозами фосфору.

Підгодівля перцю

Азот

Перед тим, як створити плантацію, необхідно провести аналіз ґрунту на вміст у ньому мінерального азоту (обох форм загалом: нітратної й амонійної). Перед висаджуванням ґрунт необхідно збагатити 40-60 кг N/га, беручи до уваги вже доступний рослинам азот. Решту можна вносити поступово кожного тижня фертигацією, або ж 2-3 дозами стандартних азотовмісних добрив для ґрунту. Перець дуже гарно реагує на підгодівлю нітратною (N-NO3-) формою азоту, яка також покращує засвоєння калію. При вирощуванні без фертигації використання добрив контрольованого вивільнення уможливлює внесення частини всього азоту до висаджування. Решту загальної кількості азоту слід внести під час фази інтенсивного росту рослини.

Фосфор

Цей елемент можна внести повністю до висаджування перцю, під час підготовки ґрунту до вирощування. Через обмежену мобільність цього елемента в ґрунті необхідно перетрусити ґрунт так, щоб внесене фосфорне добриво потрапило в ґрунт на глибину 20-25 см.

Калій

Підгодівля калієм може проводитися двома шляхами – один раз перед висаджуванням (за допомогою вкритого оболонкою добрива з подовженим періодом дії) чи під час вегетації рослин. Рекомендується розділяти дозу калію для підживлення на дві частини: першу (35-45% від загальної кількості) слід вносити на початку цвітіння першого суцвіття, а наступну на 3-4 тижні пізніше. При вирощуванні з фертигацією рекомендується поступово підгодовувати рослини калієм кожного тижня починаючи зі стадії розвитку суцвіть до зрілості останнього плоду. Перець дуже чутливий до хлоридів. Тому рекомендується використовувати безхлоридні калійні добрива, наприклад, сульфат калію.

Магній

Всю дозу цього елемента можна вносити під час підготовки ґрунту до вирощування. Позакореневе внесення також є ефективним у період інтенсивного росту надземної частини рослини.

Кальцій

Підгодівлю кальцієм на плантаціях, де проводиться фертигація, потрібно проводити від розвитку перших суцвіть до зрілості останнього плоду. На плантаціях, де використавуються стандартні ґрунтові кальцієві добрива (зазвичай нітрат кальцію), їх потрібно вносити двічі: першу дозу (30-40% від загальної кількості) на початку розвитку перших суцвіть, а другу через 3-5 тижнів. Позакореневе внесення кальцію також є дуже ефективним у вирощуванні перцю.

Питання й відповіді

Внизу зібрані кілька питань, які часто задають виробники перцю про вирощування цього виду.

  • Ці два види споріднені одне з одним – вони належать до однієї ботанічної родини.
    Проте вони по-різному ростуть.
    Потреби цих видів у поживних речовинах схожі, але перець всотує більше мікроелементів.

  • Забезпечуйте постійну подачу води до рослин, і впевніться, що рослини отримують гарну підгодівлю кальцієм – як через ґрунт, так і позакоренево.

  • Потреби перцю змінюються впродовж сезону та стадій розвитку.
    Щоб підтримувати оптимальні умови вирощування, склад і кількість добрив слід допасовувати до розвитку рослин.

  • Перець має найвищу потребу в цьому елементі на початку періоду росту.
    Проте це не означає, що перцю не потрібен азот у подальші фази розвитку.
    Потреба в азоті продовжує існувати, проте у значно менших кількостях.
    Тож продовжуйте підгодовувати рослину азотом, але менше!

Якщо ви маєте додаткові питання, ми раді допомогти.
thumb

Наше портфоліо

Інноваційні рішення для збільшення об'єму та якості вашого врожаю

Ознайомтеся з нашими продуктами
thumb

Наші знання

Поради та хитрощі, інформація про ринок і вирощування культур

Ознайомтеся з нашими знаннями
thumb

Польові випробування

Побачити, щоб повірити - результати випробувань з усього світу

Ознайомтеся з нашими знаннями