Вирощування полуниці: поради з живлення культури
Все, що вам потрібно знати про підгодівлю полуниці, найкращі практики, відповідні продукти, польові випробування і багато іншого.
Поради з вирощування полуниці (Fragaria ananassa)
-
Полуниці найкраще ростуть на ґрунтах із рівнем pH між 5,5 і 6,5.
-
На ґрунтах із високим рівнем pH (вище 7,5) зазвичай може з'явитися дефіцит фосфору, але буває і інших мікроелементів.
-
На ґрунтах із низьким рівнем pH (нижче 5,5) може з'явитися нестача фосфору, молібдену й кальцію.
-
Найкращі врожаї отримують, коли полуниця росте на глибокому, родючому ґрунті, багатому на органічну речовину.
-
Полуниця дуже чутлива до асфіксії коренів, тому щоб цього уникнути кущі полуниці зазвичай садять у горбки.
-
При температурі нижче 14 градусів розвиток і якість суцвіть полуниці може бути під загрозою.
-
Зрошування необхідне для високого врожаю полуниці. Коренева система рослини є неглибокою, у глинистих ґрунтах 80-90% відсотків її знаходиться у верхніх 15 см ґрунту, а у гарно дренованих піщано-глинистих ґрунтах 50% кореневої системи перебуває у верхніх 15 см ґрунту.
-
Крапельне зрошування - це найбільш широко використовуваний метод підгодівлі полуниці. Цей метод дозволяє точно дозувати кількість води, але також це уможливлює доступ поживних речовин завдяки використанню водорозчинних добрив.
![](https://multisite-assets.icl-growingsolutions.com/wp-content/uploads/2022/07/07091406/strawberry-cropfield-before-485x273px.jpg)
Фото здорової полуниці
![](https://multisite-assets.icl-growingsolutions.com/wp-content/uploads/2022/07/07091709/strawberry-cropfield-after-485x273px.jpg)
Врожай промислової полуниці
Роль поживних речовин
Азот
Стимулює великий обсяг врожаю й забезпечує вегетативний ріст рослини. Грає ключову роль у синтезі протеїнів, які беруть пряму участь у рості й плодоношенні.
Фосфор
Заохочує розвиток кореневої системи. Необхідний для цвітіння і таким чином для високої кількості й збереження плодів. Потрібний для ефективного використання енергії рослиною. Стимулює ділення клітин.
Калій
Покращує транспортування цукрів до плодів та є кофактором десятків ензимів. Регулює використання води, в основному через отвори продихів. Покращує вміст цукру в плодах. Зменшує вразливість до багатьох видів абіотичного й біотичного стресу. Покращує колір, пружність м’якоті, форму й загальний об’єм врожаю плодів.
Кальцій
Робить клітинну стінку стабільною, таким чином даруючи рослині міцну структуру й стійкість до хвороб. Достатня кількість кальцію запобігає верхівковій гнилі. Елемент також подовжує термін зберігання плодів.
Магній
Магній є важливою частиною молекули хлорофілу й відіграє ключову роль у фотосинтезі. Покращує використання заліза. Транспортує фосфор по рослині. Є водночас і активатором, і складовою багатьох ензимів. Допомагає рослині набути глибокого зеленого кольору.
Сульфур
Структурний елемент протеїнів та пептидів. Активний у перетворенні неорганічного азоту на протеїн. Є структурним компонентом багатьох ензимів. Каталізує утворення хлорофілу.
Залізо
Необхідне для синтезу протеїнів та хлорофілу. Важливий фактор для багатьох ензимів, пов’язаний із транспортуванням енергії та системами дихання рослини.
Манган
Важливі ролі у фотосинтезі: реакція Гілла (розщеплення H2O), транспортування електронів, асиміляція CO2. Формування рибофлавіну, аскорбінової кислоти та каротину.
Бор
Рух цукрів і вуглеводів. Запилення й утворення насіння. Поділ клітин і формування клітинної стінки, елемент також пов’язаний із всотуванням і використанням кальцію.
Нестача елементів
Азот
Вегетативний ріст і плодоношення серйозно обмежені. Колір листків від світло-зеленого до жовтого; молоде листя все ще доволі зелене за рахунок азоту, мобілізованого від старішого листя. Темно-червоне, фіолетове, жовте чи світло-зелене листя. Врожай маленький, плоди бліді, невеликі і м’ясисті.
Фосфор
Рослини з нестачею фосфору мають слабкі корені, погано ростуть і утворюють маленькі, темні, тьмяні листки сіро-зеленого кольору. Листя стає фіолетово-коричневим по всій листковій пластинці чи на дистальних краях (див. фото). Зав’язування плодів обмежене, як і плодоношення. Нестача фосфору найчастіше відбувається, коли рівень pH у ґрунті занизький (7,0).
Калій
Старіше листя найчутливіше, воно виявляє опіки на краях, а також темне знебарвлення. Продовження черешка на центральний листочок темнішає, і основи інших листочків також піддаються некрозу. Зубчасті кінчики та краї старішого листя червоніють і висихають. Ці симптоми поступово рухаються досередини між жилками, поки більша частина листкової пластинки не буде уражена.
Кальцій
Наймолодші листки загортаються униз, їхні краї стають “обпаленими”. Спостерігається затримка в рості й некроз наймолодшого листя та точок росту в верхній частині рослини. При більш серйозній нестачі спостерігається також пожовтіння країв листка. Зрілі і старіші листки в основному залишаються без змін. Серйозний дефіцит викликає обпадання цвіту і смерть точки росту; вуса й черешки листя можуть розвинути темне ураження. Плоди менші і мають тверду текстуру, ріст коренів також погіршений. Спостерігається опік кінчиків листків, і зморщення допомагає відрізнити нестачу кальцію від дефіциту бору, який призводить до деформованих і товстіших листків.
Магній
Пожовтіння старішого листя, яке починається між великими жилками, які залишаються тонкою зеленою лінією; у важких випадках, у місцях пожовтіння розвивається легкий опік. Молодше листя страждає менше. Плоди рослин із дефіцитом магнію мають менш яскравий колір і м’якшу текстуру. Врожай менший. Дефіцит виявляється переважно на полях, які отримали великі дози азотного чи калійного добрива.
Залізо
Пожовтіння виникає спочатку на молодому листі й має чітко міжжилковий характер. Всі інші листки зберігають свій темно-зелений колір. У випадку сильного дефіциту малі жилки також тьмяніють, і в подальшому листки можуть отримати опіки, особливо при перебуванні на палючому сонці. Поки листки не стануть повністю білими, вони можуть видужати після внесення заліза. Найчастіше дефіцит заліза стається при вирощуванні у лужних (pH > 7,0) чи вапняних ґрунтах, але також може бути викликаний і надлишковим внесенням вапна, поганим дренуванням чи високою концентрацією металічних іонів у ґрунті чи розчині для підгодівлі.
Нестача фосфору
Нестача магнію
Нестача заліза
Чутливість до хлору
Полуниця вважається однією з найчутливіших рослин до солоності загалом, і особливо до вмісту хлоридів.
Краї листя, яке зазнало впливу хлору, стають сухими й коричневими, також розвивається ламкість листя, обмежений ріст рослини, відмирання коренів і цілої рослини.
Максимальний припустимий рівень хлоридів у ґрунті в більшості випадків становить 5–7 міліеквівалентів/л ( meq/L), але це число трохи варіюється. Максимальний припустимий вміст хлоридів у воді для зрошування становить 3–5 міліеквівалентів/л (meq/L).
Вміст хлоридів, який перевищує 0,5% у сухій речовині рослини, вказує на хлоридну токсичність.
Методи підгодівлі
Фертигація Крапельне зрошування на відкритому полі й на критих ділянках
Позаяк крапельне зрошування настільки часто застосовується для цієї культури, підгодівля переважно проводиться методом фертигації з використанням повністю водорозчинних добрив, адаптуючи пропорції N-P-K-Ca-Mg до потреб культури на кожній стадії розвитку.
В ґрунті потреби полуниці мають покривати такі складові:
- Елементи, які від природи присутні у воді для зрошування
- Елементи, які вже присутні в ґрунті
- Додаткове внесення добрив у ґрунт
- Додаткове всотування добрив з крапельного зрошування
Потреби полуниці = поживні речовини з ґрунту (наприклад, із запасів чи через мінералізацію) + елементи, що містяться у воді + добрива, внесені в ґрунт + додаткове підживлення під час вирощування (водорозчинні добрива).
Позакоренева підгодівля
Це поширена практика у підгодівлі полуниці шляхом змішування добрив із продуктами для захисту рослин. Позакореневе підживлення стимулює розвиток рослин, зміцнює рослини проти абіотичних (наприклад, засуха, спека, холодний ґрунт) та біотичних факторів (наприклад, нематоди, шкідники й хвороби), і коригує дефіцит мінералів.
Добрива контрольованого вивільнення для полуничних полів
Використання добрив контрольованого вивільнення на полуниці швидко популяризується внаслідок потреби заощадити на робочій силі та покращити продуктивність поля. Наприклад, у США, використання азотно-фосфорно-калійних добрив контрольованого вивільнення швидко розповсюдилося і зараз застосовується на більш ніж 55% с/г площ (26 тис. га) по всій країні, в основному в Каліфорнії.
Зазвичай одне внесення добре розроблених гранул добрива контрольованого внесення, як-от Agroblen, перед посадкою, може забезпечити більшу частину потреб рослини у мінеральних речовинах, досягаючи високих врожаїв ~ 60 MT/га високоякісних плодів для споживання свіжими. Додаткове внесення водорозчинних добрив фертигацією також є поширеною практикою.
Безґрунтове вирощування в теплицях
Полуниця дуже добре реагує на інтенсивний режим підгодівлі у контрольованому захищеному середовищі, як це відбувається із винятковим успіхом у Голландії.
Спеціальні формули живлення були розроблені для безґрунтового вирощування.
Складно давати поради про підгодівлю над землею, оскільки для цього необхідно провести аналіз води, а також взяти до уваги потреби сорту.
При безґрунтовому вирощуванні, потреби полуниці мають закривати такі складові:
- Елементи, які від природи присутні у воді для зрошування
- Додаткове всотування добрив з крапельного зрошування
Потреби полуниці = поживні речовини, що містяться у воді + додаткове підживлення під час вирощування (водорозчинні добрива).
Питання і відповіді
Ось деякі питання, які ми часто отримували від фермерів щодо вирощування полуниці.
-
Зазвичай перше внесення водорозчинних добрив після висаджування відбувається через 15 днів після висаджування.
-
Ні, не можна мішати нітрат кальцію з фосфоровмісним продуктом в одній траі. Це може викликати випадіння осаду й забити вашу систему крапельного зрошування. Якщо у вас немає двох різних резервуарів, використовуйте Agrolution Special. Agrolution Special – це унікальна лінійка водорозчинних продуктів, яка містить NPK, кальцій і MgO в одному продукті.