Вирощування капусти: поради з живлення рослини

Все, що вам потрібно знати про підгодівлю капусти, найкращі практики, відповідні продукти, досвід фермерів і багато іншого.

Поради з вирощування капусти (Brassica oleracea):

  • Капуста потребує добре розробленого, родючого, багатого на гумус ґрунту з гарною здатністю до утримання води. Заболочені ґрунти не підходять для вирощування капусти. Надлишок вологи в ґрунті, а також високий рівень ґрунтових вод (понад 80-100 см) шкідливий для капусти. Оптимальний рівень pH від 6,5 до 7,1.

  • Капуста має високу потребу в воді через довгий період росту і велику зелену масу врожаю (головок капусти).

  • У ґрунтах із нижчим за 5,7 рівнем pH можуть спостерігатися проблеми з доступністю деяких поживних речовин, а саме фосфору, калію, кальцію, бору й молібдену. Такі умови також є сприятливими для розвитку найнебезпечнішої хвороби капусти - кили. З іншого боку, при вирощуванні капусти в ґрунтах із високим рівнем pH (понад 7,5), можуть виникнути симптоми дефіциту бору, купруму, заліза, мангану, фосфору й цинку.

  • Капуста погано росте й дає врожай у важких, заболочених і холодних ґрунтах.

  • Капуста невибаглива до температури. Оптимальна температура для росту - від 15 до 20 °C. Ріст рослин припиняється при температурі, нижчій за 5 °C і вищій за 35 °C.

  • Гарно підготовлені паростки витримують спади температури аж до -6 °C, а дорослі головки аж до -8 °C.

Потреби капусти в поживних речовинах

МакроелементиNP2O5K2OMgO
CaOS
Макроелементи (кг/т)2,1-2,40,2-0,42,5-2,90,1-0,252,3-2,50,8-0,9
Мікроелементи
BCuMnMoZnFe
Мікроелементи (г/т)
15-202-50-120,03-0,0514-1875-100

Рекомендований вміст поживних речовин у ґрунті для вирощування капусти (мг/літр ґрунту)

Поживні речовиниNP2O5K2OMgO
CaO
мг/літр ґрунту60-8050-60180-23060-100700-1200

Потреба у поживній речовині залежить від стадії розвитку рослини. Капуста має найвищі потреби в калії, азоті й кальції. Ця потреба збільшується з розвитком рослини й досягає максимуму під час періоду інтенсивного росту.

Роль окремих поживних речовин у вирощуванні капусти

Азот

Капуста має високу потребу в азоті, який необхідний для великого об’єму врожаю. Це найважливіший елемент у живленні рослини. Він є компонентом амінокислот, протеїнів та нуклеїнових кислот, тобто він потрібний як у фазі ділення клітин, так і для росту рослин. Як складова хлорофілу, азот прямо впливає на фотосинтез, позаяк він є частиною ензиму RuBusCO, який грає незамінну роль у захопленні двоокису вуглецю рослинами. Правильне надходження цього елемента до капусти визначає не лише об’єм, але і якість врожаю. Найбільша потреба капусти в азоті відбувається під час інтенсивного розвитку – формування головок.

Калій

Капуста має дуже високу потребу в калії. Калій відповідає за правильне функціонування багатьох фізіологічних процесів у рослинах. Найважливіший із них – це регуляція використання рослиною води, участь у біосинтезі цукру й посилення стійкості рослин до низьких температур. Калій позитивно впливає на пружність головок капусти. Найбільша потреба в цьому елементі спостерігається під час інтенсивного утворення листя, але й пізніше вона не падає так, як потреба в азоті. Висока потреба в калії зберігається навіть під час останніх стадій циклу вегетації у капусти.

Фосфор

Потреба капусти в фосфорі є відносно низькою. Проте роль цього елемента для капусти значна. Це поживна речовина, яка бере пряму участь у синтезі енергії рослин, а отже, вона необхідна впродовж усього циклу вегетації. Фосфор необхідний на ранній стадії розвитку рослини, щоб забезпечити гарний ріст коренів та пришвидшити формування головок капусти, особливо у ранніх сортів.

Кальцій

Капуста має велику потребу в кальції. Цей елемент (разом з бором) незамінний у формуванні структури клітинної стінки – таким чином, має важливість як структурний і будівельний матеріал для рослин. Отже, він покращує природну стійкість рослин до стресових чинників – біологічних (хвороби) і таких, що походять від довкілля (наприклад, низькі температури). Це один із найважливіших елементів, які відповідають за якість головок капусти. Фосфор підвищує їхню здатність до зберігання і подовжує термін їх придатності. Нестача цього елемента є основною причиною внутрішнього гниття головок.

Симптоми дефіциту макро- і мікроелементів у капусти.

ЕлементСимптоми нестачі
АзотПри нестачі азоту, листя стають жовто-зеленими (хлоротичними).
Симптоми з'являються спершу на старішому листі, і пізніше хлороз розпочинається на всій рослині; деякі частини листків можуть мати червонувати чи оранжеве забарвлення.
Форма листків залишається нормальною.
Ріст серйозно загальмовується, розвиток рослини запізнюється, і старіше листя може загнивати.
У випадку екстремального дефіциту азоту, формування головок серйозно обмежується.
Проблема погіршується на легких ґрунтах, бідних на органічну речовину, а також при нестачі води.
ФосфорНестача фосфору викликає серйозне обмеження в рості, особливо на ранніх стадіях росту.
Зазвичай колір і габітус рослини не змінюються, але у випадку екстремальної нестачі фосфору, рослини можуть набути червоно-фіолетового кольору.
Проблема виникає на вапняних та важких ґрунтах, де доступність фосфору для рослин є низькою.
КалійНа старішому листі помітна світло-коричнева й прив'яла некротична прикордонна зона.
В міру того, як нестача прогресує, некроз переходить з краю до центру листка, і краї загортаються догори.
Дефіцит калію може статися на важчих ґрунтах, що зв'язують калій, на легких піщаних ґрунтах чи на торфових субстратах, або ж у випадку значного вмісту мангану в ґрунті.
КальційНайтиповішим симптомом дефіциту кальцію є відмирання кінчиків листків, так званий "опік кінчиків" - коли на кінчику й на краях листків формується некротичне ураження.
Ці симптоми з'являються на молодому листі.
В міру того, як нестача кальцію прогресує, некроз поширюється від кінчика й країв до центру листка.
Якщо дефіцит стається на початку розвитку, ріст рослини серйозно гальмується, і головки формуються погано або ж не формуються взагалі.
Довготривалий дефіцит кальцію викликає у зрілих головках капусти внутрішнє гниття листків.
Нестача кальцію може статися на ґрунтах, у яких резерви кальцію піддалися вилуговуванню, або ж на ґрунтах із низьким рівнем pH.
МагнійСимптоми нестачі магнію з'являються на старішому листі.
Хлороз між жилками пиширюється з країів до центру листка.
Спочатку уражені місця стають жовто-зеленими, а пізніше набувають оранжевого чи червоного кольору.
Маленькі жилки також піддаються хлорозу, але більші залишаються зеленими й білими відповідно.
Міжжилкові зони відмирають.
Гальмування росту не надто сильне у випадку помірного дефіциту, але воно стає більш серйозним по мірі збільшення нестачі магнію.
СульфурЗагальний розвиток рослини затримується, ріст гальмується.
Тканини листя білої капусти стають соковитими й ламкими.
Формування головок зупиняється, рослини більш вразливі до грибкових інфекцій.
Проблема виникає, коли капуста вирощується на легких ґрунтах із низьким вмістом органічної речовини, і на ґрунтах з високим рівнем pH.
БорКапуста має високу потребу в борі.
Симптоми дефіциту з'являються на молодому листі.
Вони залишаються маленькими, скручуються й деформуються.
На листках з'являються хлоротичні плями на краях і між жилками.
Некроз може з'явитися на краях і в міжжилкових проміжках листя.
У випадку хронічного дефіциту головки формуються маленькими й легкими, і ріст рослин гальмується.
Нестача бору може з'явитися у піщаних ґрунтах після вапнування.
Симптоми можуть також бути викликані надлишковим вапнуванням, надлишковим поливом рослин, а також зависоким чи занизьким рівнем pH.
МідьРіст рослин обмежений.
Молоде листя залишається маленьким.
Міжжилкові хлоротичні плями можуть з'являтися на старішому листі, але немає дрібного хлоротичного узору, характерного для нестачі заліза й мангану.
Пізніше листя стає блякло-сірим чи коричневим, розвивається некроз і весь листок відмирає.
Дефіцит міді у вирощуванні капусти відбувається на легких ґрунтах, які мають дуже високий вміст органічної речовини, а також на ґрунтах із високим рівнем pH.
ЗалізоПерший симптом нестачі заліза - це міжжилковий хлороз наймолодших листків, що переходить у загальний хлороз і зрештою призводить до повного знебарвлення листка.
На пізніших етапах хлороз поширюється на жилки, спочатку на менші; уражені листки набувають кольору від лимонно-жовтого до жовтувато-білого.
Нестача заліза найчастіше трапляється у рослин, які ростуть на ґрунтах із високим pH чи з високим вмістом мангану.
МанганНа старому чи молодому листі розвиваються жовтуваті плями між жилками.
Спочатку навіть найменші жилки зберігають зелений колір, формуючи тонку зелену сітку на жовтому тлі.
Пізніше увесь листок, окрім основних жилок, стає жовтим чи жовто-білим, і між жилками з'являються некротичні плями.
Старші листки тьмянішають і відмирають першими.
Нестача мангану відбувається на ґрунтах із високим рівнем pH, а також на вапняних ґрунтах чи ґрунтах після надлишкового вапнування.
МолібденРаннім симптомом нестачі молібдену є загальний хлороз.
Це нагадує нестачу азоту, але без почервоніння нижнього боку листків.
Листки молодих рослин відносно маленькі й мають нахил.
Їхні краї більш зазубрені, ніж зазвичай.
Проблеми нестачі молібдену найчастіше трапляються в кислих чи піщаних ґрунтах із низьким вмістом органічної речовини.
Позаяк цей елемент погано транспортується всередині рослини, симптоми дефіциту можуть з'являтися в різних частинах рослини, і їх легко сплутати із симптомами дефіциту інших речовин.
ЦинкУражені рослини мають загальмований ріст і яскраві жовто-зелені листки.
Симптоми нестачі цинку погіршуються у холодну, дощову погоду.
На листках можуть з'являтися сііро-коричневі або коричневі плями.
Листки менші за розміром.
Симптоми нестачі цинку спостерігаються на лужних ґрунтах, або ж після підгодівлі високими дозами фосфору.

Підгодівля капусти

Капуста – вимоглива культура щодо вмісту поживних речовин й рівня pH ґрунту.

Азот

Перед тим, як створити плантацію, необхідно провести аналіз ґрунту на вміст у ньому мінерального азоту (обох форм загалом: нітратної і амонійної). Перед цим ґрунт слід збагатити 50-60 кг N/га, беручи до уваги азот, уже доступний рослинам у ґрунті. Решту можна поступово внести 2 чи 3 дозами стандартних азотовмісних добрив для ґрунту. Капуста дуже гарно реагує на підгодівлю нітратною (N-NO3-) формою азоту, яка також покращує засвоєння калію. При вирощуванні без фертигації, використання добрив контрольованого вивільнення поживних речовин уможливлює внесення частини усього азоту перед висаджуванням. Решту дози потрібно внести під час фази інтенсивного росту рослин.

Фосфор

Цей елемент можна внести повністю під час підготовки ґрунту до вирощування. Через обмежену мобільність цього елемента в ґрунті необхідно перетрусити ґрунт так, щоб внесене фосфорне добриво потрапило в ґрунт на глибину 20-25 см.

Калій

Підгодівля калієм може проводитися двома шляхами – один раз перед висаджуванням (за допомогою стандартного ґрунтового добрива чи вкритою оболонкою добрива з подовженим періодом дії) та під час вегетації рослин. Рекомендується розділяти дозу калійного добрива для підживлення на дві частини: Першу (40-30% від загальної кількості) потрібно вносити в період інтенсивного формування листя, а наступну – в період формування головок. При застосуванні фертигації рекомендується підгодовувати рослини калієм кожного тижня починаючи зі стадії інтенсивного росту листя до моменту, коли головки капусти досягнуть 80% від свого кінцевого розміру.

Магній

Всю дозу цього елемента можна вносити під час підготовки ґрунту до вирощування. Капуста – це вид, який є доволі чутливим до хлоридів; попри це, якщо їх внесли восени минулого сезону, вони вже не становлять такої загрози. Втім, рекомендується використання безхлоридних калійних добрив, таких як сульфат калію.

Кальцій

На плантаціях, де використавуються стандартні ґрунтові кальцієві добрива (зазвичай нітрат кальцію), їх потрібно вносити двічі: першу дозу (30-40% від загальної кількості) на початку інтенсивного росту листків, а другу на початку формування головок. У вирощуванні капусти позакореневе внесення є також ефективним. Підгодівлю кальцієм на плантаціях, де проводиться фертигація, слід виконувати від початку інтенсивного росту листя до моменту, коли головки досягнуть близько 80% від свого кінцевого розміру.

Польові випробування на капусті

Капуста і Polysulphate
Анталія, Туреччина, 2017

45

Збільшення врожаю

Питання і відповіді

Внизу зібрані кілька запитань, які часто задають виробники капусти про її вирощування.

  • Найкращими є азотні добрива з фізіологічно лужною чи нейтральною реакцією.
    При підготовці ґрунту до вирощування капусти, можна використовувати сечовину (46% N), селітру (27% N) чи нітрат амонію (34% N).
    Сульфат амонію (21% N) рекомендується лише для ґрунтів із рівнем pH вище за 6,5.
    Нітрат амонію можна використовувати для підживлення.

  • Так, капуста має велику потребу в калії – від початку інтенсивного розвитку листя до кінця формування головки.

  • Так, капуста має дуже високу потребу в борі.
    Бор дійсно стимулює запліднення квітів, а також формування насінин і квітів, чого не відбувається у капусти.
    Проте цей елемент також зміцнює клітинні стінки й робить листки капусти сильними й гарно розвинутими.

  • Капустяні мають найвищу потребу в цьому елементі на початку періоду росту – від інтенсивного росту листя до початку формування головки.
    Пізніше ця потреба значно зменшуєть, але азот все ще потрібний для правильного формування листків.

Якщо ви маєте додаткові питання, ми будемо раді допомогти.