Вирощування цукрового буряка: поради з живлення рослини
Усе, що вам потрібно знати про підгодівлю цукрового буряка, найкращі практики, продукти, досвід фермерів та багато іншого.
Поради з вирощування цукрового буряка (Beta vulgaris L. ssp. Vulgaris):
-
Оптимальний рівень pH ґрунту для цукрового буряка - від 6,5 до 7,0. Буряк добре росте й плодоносить на лужних ґрунтах з рівнем pH від 8,3 до 8,5, а також добре плодоносить на ґрунтах з рівнем pH від 6,0 до 6,5.
-
Дуже гарно плодоносить на родючих ґрунтах, багатих на органічну речовину й мінеральні елементи. Найкращі ґрунти - глибокі, з добре регульованим обміном між повітрям, водою, і фізичними властивостями, які дозволяють воді й повітрю проникати глибоко в ґрунт, а також із гарним утриманням води.
-
У вирощуванні цукрового буряка структура розсипчастої частини ґрунту, придатної для обробки, є важливішою, ніж глибина.
-
Правильний ріст і розвиток цукрового буряка відбувається в регіонах із щорічним рівнем опадів від 600 до 700 мм, а також рівномірним розподілом опадів.
-
Цукровий буряк має високу потребу в воді, адже він формує велику масу врожаю й має найрозвинутішу площу листя з усіх сільськогосподарських культур.
-
Хороше забезпечення водою рослин у червні, липні та серпні є визначальним чинником високого врожаю буряків.
-
Весняні й літні засухи зменшують об'єм врожаю.
-
Буряк має сильну реакцію на сонячне світло, як на ранніх стадіях розвитку, так і у останні періоди росту.
-
Найсприятливіші умови для рослини, які дозволяють досягти гарної технічної якості, включають оптимальне випадання опадів у червні, липні та в середині серпня, що чергується з періодами теплої сонячної погоди, і сонячну осінь, яка триває до збору коренеплодів.
-
Цукровий буряк не потребує високих температур, і оптимальна середня добова температура має складати 12 - 16 ºC. Буряк демонструє чутливість до різких змін температур упродовж дня. В перші дні після проростання буряк сильно реагує на низькі температури, і заморозки -3 ºC значно шкодять йому.
-
Пізніше, коли корені залишаються в землі та захищені згори розеткою листя, вони стають стійкими до морозів.
-
Велика температурна різниця між нічним і денним періодом впливає на накопичення цукру в коренях буряків.
-
Цукровий буряк чутливий до високого вмісту солі у ґрунті під час періоду проростання й на перших стадіях росту аж до появи 6 листків. Після цього культура зазвичай має добру стійкість до солоності ґрунту.
-
Цукровий буряк всотує велику кількість поживних речовин.
Роль поживних речовин
Азот
Елемент, що формує врожай, впливає на формування поверхні листка, що відповідає за фотосинтез і утворення вуглеводів, які потім накопичуються у коренях цукрового буряка.
Фосфор
Збільшує вміст цукру в коренеплодах і покращує їхні технічні якості. Впливає на стан і здоров’я паростків, а також кормову якість листків буряка.
Калій
Збільшує ефективність використання азоту, гарно впливає на об’єм врожаю й збільшує вміст цукру в корені, активуючи ензими, які управляють переміщенням асимілятів із листя до кореневих тканин цукрового буряка. Калій покращує здоров’я рослин та їхню стійкість до засухи, а також розвиток механічних тканин, роблячи рослини стійкішими до хвороб і шкідників.
Магній
Впливає на ріст рослин, збільшує обсяг врожаю; як важливий компонент хлорофілу, цей елемент бере участь у фотосинтезі й впливає на формування асимілятів; також активує ензиматичні реакції. Необхідний для транспортації фосфору в рослині.
Сульфур
Є компонентом протеїнів, активатором ензимів, який відповідає за ефективність фотосинтезу; гарно впливає на формування добре розвинутої й глибокої кореневої системи. Цей елемент збільшує ефективність використання азоту й підтримує живлення буряка разом з іншими поживними речовинами. Підвищує стійкість рослини до хвороб і шкідників. Покращує якісні параметри придатного для використання врожаю в тому числі збільшенням вмісту цукру й зменшенням непротеїнових форм азоту, включно з α-аміно азотом.
Манган
Найважливіший мікроелемент у вирощуванні цукрового буряку. Він відповідає за синтез хлорофілу, фотосинтез, дихання й активацію ензимів. Разом із міддю й цинком манган підтримує ефективне використання азоту.
Бор
Є незамінним для багатьох фізіологічних процесів, таких як поділ клітин і диференціація у меристемних тканинах конусу наростання пагонів і коренів, фотосинтез і дихання, і стабілізація цитоплазматичних мембран. Цей елемент грає ключову ролю у транспоратції цукрів від листка до коренів для зберігання, що покращує параметри полярності. Покращує стійкість буряка до грибкових захворювань. Найвища потреба в борі спостерігається в молодій тканині, де метаболічні процеси найінтенсивніші.
Цинк
Впливає на метаболізм вуглеводів і протеїнів; бере участь у метаболізмі азоту й фосфору, а також у синтезі триптофану.
Мідь
Гарно впливає на використання мінерального азоту рослинами, а також на біологічний і технологічний вміст цукру; зменшує вміст α-аміно азоту в коренях, який заважає процесу кристалізації цукру. Має сильний протигрибковий ефект.
Молібден
Стимулює активність глютатіон-синтетази та АТФ-ази у листі цукрових боряків, є компонентом нітратредуктази. Беручи участь у метаболізмі азоту й використанні фосфору рослинами, молібден покращує кормові якості листя, запобігає накопиченню нітратів та інших непротеїнових азотних сполук, а також неорганічного фосфору.
Натрій
Не є найнеобхіднішою складовою для росту й розвитку цукрового буряка, але рослина всотує велику кількість натрію й гарно реагує на підгодівлю цим елементом. Висока ефективність використання натрію спостерігається при оптимальному вмісті калію в ґрунті й при нестачі води.
Дефіцит поживних речовин
Елемент | Симптоми дефіциту | |
---|---|---|
Азот | Уповільнення росту рослини й зменшення вмісту хлорофілу. Довготривала нестача азоту перешкоджає фотосинтетичній активності в листках. Спочатку симптоми дефіциту азоту помітні на листках нижчих колотівок. Листки маленькі з видовженими черешками, колір варіюється від блідо-зеленого до блідо-жовтого; по всій площі листкової пластинки, включно з жилками, відбувається рівномірне поблякнення листка; спостерігається відмирання листків цукрового буряка. |
|
Фосфор | Уповільнення процесів фосфорилювання в метаболізмі цукрів, що впливає на кількість дифузії CO2. Дефіцит стає помітним особливо на старішому листі молодих рослин. Листки буряка зморщуються, вони маленькі й загострені, мають маленькі й прямі черешки. Спочатку листки мають темно-зелений колір, а потім стають коричнево-червоними. При нестачі фосфору корені цукрового буряка містять менше цукру й більше α-аміно азоту. Коренеплоди гірше переносять тривале зберігання в купах. |
|
Калій | Спостерігається збій у механізмі дії продихів на листках, позаяк нестача калію уповільнює реакцію на світло, що зменшує формування цукрів, які впливають на швидкість дії продихів. Прості азотні сполуки накопичуються у рослині, збільшується вміст α-аміно азоту в корені. Візуальні симптоми в основному проявляються пізніше впродовж періоду росту (липень, серпень), особливо в умовах засухи й високих температур. Симптом дефіциту полягає у в'яненні рослин; листки вузькі, швидко втрачають тургорний тиск, хлорози починаються на краях старішого листя й далі поширюються по краю листка. Коричневіння рухається до центру листкової пластинки між жилками. Якщо дефіцит серйозний, листки помирають і опадають. |
|
Магній | Симптоми дефіциту з'являються спочатку на старіших листках. Спостерігається міжвенальний хлороз у формі яскравих плям, оточених зеленою тканиною листка, яка з часом знебарвлюється. Листки буряка часто зморщуються. У випадку серйозної нестачі, хлороз переходить у некроз і листки відмирають. |
|
Сульфур | Симптоми дефіциту схожі на нестачу азоту, але стаються через сильну нестачу живлення відносно до цього елемента. Спостерігається рівномірний хлороз усієї листкової пластинки; спочатку це з'являється на молодих листках. |
|
Бор | Уповільнений ріст рослини, маленький врожай, зменшений вміст цукру в коренях, збільшена пропорція речовин, які утворюють патоку. Спостерігається відмирання конусів росту й молодого листя, викликане зараженням листя патогенами. На перших стадіях нестачі спостерігаються неспецифічні симптоми: гальмування росту й збільшена тенденція до в'янення. Іноді на верхній поверхні черешків помітні коричневі плями й поперечні тріщини. Сильний дефіцит призводить до гниття серцевидних листків буряка. Це призводить до деформації, коричневіння, почорніння й зрештою до відмирання. Буряк утворює все більше й більше зачатків бічних листків за рахунок кореневої маси. Як наслідок діяльності грибів-сапрофітів, на головці з'являється суха гниль і рухається глибше до кореня. Корінь стає коричневим, вкривається здерев'янілим шаром. Коренева система погано розвинена, має багато коротких бічних коренів. Потемніння провідних пучків коренів, зменшення вмісту цукру. |
|
Манган | Затримка розвитку коренеплодів, зменшення вмісту цукру. Маленькі плями лимонного кольору помітні на молодих, повністю розвинених листках. Спостерігаються розкидані плями хлорозу, які зливаються у великі некротичні площі. Знебарвлення усієї листкової пластинки за винятком жилок. У випадку серйозної нестачі спостерігаються поганий ріст рослин, відставання у розвитку, видовження черешків, а також загортання країв листків досередини. |
|
Цинк | Цукровий буряк має середній рівень чутливості до цього елемента. Накопичення простих азотних сполук (амінокислот, амідів), які заважають кристалізації сахарози у процесі обробки. Руйнування внутрішньоклітинної системи мембран хлоропластів, що призводить до відмирання клітин. Візуальні симптоми нестачі цинку є дуже рідкісними для цукрового буряка. Хлороз серцевидних листків, жовті плями на верхньому боці молодих повністю розвинених листків; жилки залишаються зеленими, але міжжилкові простори розвивають біло-коричневу прозорість ("побіління листків буряка"). В разі серйозного дефіциту спостерігаються пригнічений ріст і маленькі листки на коротких черешках. |
|
Молібден | Недостатня кількість нітратредуктази, яка забезпечує перетворення нітратів на іони аммонію й уможливлює асиміляцію азоту рослинами. Відкладання всотаних нітратів і α-аміно азоту, що формує патоку, у коренях буряка. Неефективне використання азоту призводить до зменшення обсягу врожаю та вмісту цукру в корені. Накопичення непротеїнових азотних сполук заважає кристалізації сахарози у процесі обробки (що зменшує кінцеву кількість технічного цукру). Візуальні симптоми на листках нагадують нестачу азоту й включають блідо-зелене знебарвлення листків і міжжилковий плямистий хлороз. |
Методи підгодівлі
- При врожаї коренеплодів 40 т/га з адекватною вагою листя, цукровий буряк бере 15-20 кг P2O5/га і приблизно 65 кг K2O/га.
- На стадії росту коренеплоду й росту супутніх листків (60-й – 130-й день періоду вегетації) цукровий буряк всотує 75% азоту, фосфору й калію, потрібних йому впродовж першого року росту, а також майже усю рекомендовану дозу кальцію.
- Найефективнішою є підгодівля рослин у ґрунтах із добре регульованою взаємодією води й повітря, і здатністю до водовтримання.
- На початку періоду росту важливо забезпечити буряк правильним живленням азотом, фосфором і калієм.
Під час накривання рядів важливо надати рослинам азот і калій; у цей час починається велика потреба буряку в магнії, борі й мангані. - Фосфор грає важливу роль у фазі достигання, у той час як надлишкове всотування азоту призводить до збільшеної маси листя за рахунок коренеплодів.
- Для високоврожайних плантацій цукрового буряка пропорція N:P2O5:K2O:Na2O становить 1:0.3:1.3:0.4.
- Розмір доз азотного добрива певною мірою залежить від рівня pH ґрунту.
При вирощуванні буряка на кислих ґрунтах дози азоту можуть бути вищими через повільнішу нітрифікацію й слабшу колонізацію бактерією Azotobacter. - При визначенні дози азоту для цукрового буряка слід відштовхуватись від максимізації кінцевої кількості цукру, а не врожаю коренеплодів.
На ділянках, де вноситься перегній, доза азоту повинна складати 100 – 120 кг N/га, а без перегною – 140 – 160 кг N/га.
Вищі дози азоту дійсно викликають збільшення кінцевої кількості цукру. - Цукровий буряк віддає перевагу нітратній (селітровій) формі азоту, адже вона забезпечує адекватну кількість елементу, а також кількість всотаного калію й інших катіонів рослинами.
- Якщо азот вноситься у амонійній формі, наприклад, у формі сульфату амонію, її слід вносити маленькими дозами від 2 до 3 тижнів до висівання буряка.
- Доза азоту до висівання становить 50 – 60% від загальної дози.
Надлишкова доза азоту до висівання може призвести до порушень проростання й інфекції паростків хворобами, що викликають гниття.
Друга доза цього елемента, бажано в формі нітрату амонію чи розчину сечовини й нітрату амонію (UAN), рекомендується до внесення до стадії 7-го листка. - Що пізніше проводиться підживлення азотом, то більше воно впливатиме на листя замість коренеплодів.
- Надлишкова підгодівля азотом призводить до надлишкового росту надземної біомаси з поганим ростом коренеплоду цукрового буряка.
Листки з великою площею поверхні дуже зелені й ніжні, у той час як технічно незрілі корені мають зменшений вміст цукру і високий вміст α-аміно азоту. - Кількість фосфору для внесення залежить від його вмісту в ґрунті й коливається в межах 20 – 100 кг P2O5/га.
На ґрунтах з великою нестачею фосфору, а також на вапняних ґрунтах, рекомендуються вищі дози фосфору.
Фосфорні добрива слід вносити восени. - Залежно від вмісту в ґрунті, рекомендовані дози калію становлять 60 – 140 кг K2O/га.
Цукровий буряк реагує спочатку на багатство ґрунту на калій, і меншою мірою на підгодівлю, яка триває. - Якщо в ґрунті мало або дуже мало калію, рекомендується підгодівля калієм у кількості, яка перевищує потребу буряка у калії.
- Підгодівля натрієм, як доповнення підгодівлі калієм, рекомендується лише якщо потребу цукрового буряка в поживних речовинах неможливо забезпечити лише калієм.
- Щоб максимізувати кінцеву кількість цукру, правильною пропорцією K:Na повинно бути 3:5:1 (доза натрію не повинна перевищувати 30% дози калію).
- Звичайне всотування бору цукровим буряком становить приблизно 600 – 700 м на гектар, в умовах високої продуктивності може перевищити 1500 г/га.
На ділянках із низьким вмістом бору рекомендується внесення 2,0 – 3,5 кг B/га.
Позакореневе внесення слід застосовувати під час періоду росту.
Одна доза становить 100 г/га.
Втрати врожаю коренеплодів і втрати полярності, викликані нестачею бору, можуть сягати 50%. - Цукровий буряк потребує 28 г мангану для врожаю 1 тонни коренеплодів з адекватною масою листя.
Внесення мангану в ґрунт є неефективним через короткотривалий ефект.
Позакореневе внесення рекомендується на ділянках з нейтральним чи лужним рівнем pH в ґрунті та в умовах довготривалої засухи.
Одна доза становить 200 г/га (у хелатній формі) чи 1 кг/га (у соляній формі). - Перша процедура підгодівлі бором і манганом має бути проведена на стадії 3-4 пар справжніх листків, наступна – впродовж 10-14 днів після першої підгодівлі.
- Буряк потребує 14 г цинку для врожаю 1 тонни коренеплодів з адекватною масою листя.
При низькому вмісті цинку в ґрунті, рекомендується ґрунтове внесення цинку в оксидній формі дозою 8-12 кг/га раз на кожні 4 чи 5 років. - Внесення міді рекомендується на важчих ґрунтах, багатих на органічну речовину, і на легких піщаних ґрунтах, бідних на мідь.
Буряк гарно реагує на принаймні одне позакореневе внесення міді (бажано починаючи зі стадії 8-10 листків) дозою 50-100 г Cu/га при врожаї 60 т/га. - Всотування молібдену буряком зазвичай не перевищує 20 мг/га.