Вирощування цукрового буряка: поради з живлення рослини

Роль поживних речовин

Азот

Елемент, що формує врожай, впливає на формування поверхні листка, що відповідає за фотосинтез і утворення вуглеводів, які потім накопичуються у коренях цукрового буряка.

Фосфор

Збільшує вміст цукру в коренеплодах і покращує їхні технічні якості. Впливає на стан і здоров’я паростків, а також кормову якість листків буряка.

Калій

Збільшує ефективність використання азоту, гарно впливає на об’єм врожаю й збільшує вміст цукру в корені, активуючи ензими, які управляють переміщенням асимілятів із листя до кореневих тканин цукрового буряка. Калій покращує здоров’я рослин та їхню стійкість до засухи, а також розвиток механічних тканин, роблячи рослини стійкішими до хвороб і шкідників.

Магній

Впливає на ріст рослин, збільшує обсяг врожаю; як важливий компонент хлорофілу, цей елемент бере участь у фотосинтезі й впливає на формування асимілятів; також активує ензиматичні реакції. Необхідний для транспортації фосфору в рослині.

Сульфур

Є компонентом протеїнів, активатором ензимів, який відповідає за ефективність фотосинтезу; гарно впливає на формування добре розвинутої й глибокої кореневої системи. Цей елемент збільшує ефективність використання азоту й підтримує живлення буряка разом з іншими поживними речовинами. Підвищує стійкість рослини до хвороб і шкідників. Покращує якісні параметри придатного для використання врожаю в тому числі збільшенням вмісту цукру й зменшенням непротеїнових форм азоту, включно з α-аміно азотом.

Манган

Найважливіший мікроелемент у вирощуванні цукрового буряку. Він відповідає за синтез хлорофілу, фотосинтез, дихання й активацію ензимів. Разом із міддю й цинком манган підтримує ефективне використання азоту.

Бор

Є незамінним для багатьох фізіологічних процесів, таких як поділ клітин і диференціація у меристемних тканинах конусу наростання пагонів і коренів, фотосинтез і дихання, і стабілізація цитоплазматичних мембран. Цей елемент грає ключову ролю у транспоратції цукрів від листка до коренів для зберігання, що покращує параметри полярності. Покращує стійкість буряка до грибкових захворювань. Найвища потреба в борі спостерігається в молодій тканині, де метаболічні процеси найінтенсивніші.

Цинк

Впливає на метаболізм вуглеводів і протеїнів; бере участь у метаболізмі азоту й фосфору, а також у синтезі триптофану.

Мідь

Гарно впливає на використання мінерального азоту рослинами, а також на біологічний і технологічний вміст цукру; зменшує вміст α-аміно азоту в коренях, який заважає процесу кристалізації цукру. Має сильний протигрибковий ефект.

Молібден

Стимулює активність глютатіон-синтетази та АТФ-ази у листі цукрових боряків, є компонентом нітратредуктази. Беручи участь у метаболізмі азоту й використанні фосфору рослинами, молібден покращує кормові якості листя, запобігає накопиченню нітратів та інших непротеїнових азотних сполук, а також неорганічного фосфору.

Натрій

Не є найнеобхіднішою складовою для росту й розвитку цукрового буряка, але рослина всотує велику кількість натрію й гарно реагує на підгодівлю цим елементом. Висока ефективність використання натрію спостерігається при оптимальному вмісті калію в ґрунті й при нестачі води.

Дефіцит поживних речовин

	Елемент	Симптоми дефіциту
	Азот	Уповільнення росту рослини й зменшення вмісту хлорофілу. Довготривала нестача азоту перешкоджає фотосинтетичній активності в листках. Спочатку симптоми дефіциту азоту помітні на листках нижчих колотівок. Листки маленькі з видовженими черешками, колір варіюється від блідо-зеленого до блідо-жовтого; по всій площі листкової пластинки, включно з жилками, відбувається рівномірне поблякнення листка; спостерігається відмирання листків цукрового буряка.
	Фосфор	Уповільнення процесів фосфорилювання в метаболізмі цукрів, що впливає на кількість дифузії CO2. Дефіцит стає помітним особливо на старішому листі молодих рослин. Листки буряка зморщуються, вони маленькі й загострені, мають маленькі й прямі черешки. Спочатку листки мають темно-зелений колір, а потім стають коричнево-червоними. При нестачі фосфору корені цукрового буряка містять менше цукру й більше α-аміно азоту. Коренеплоди гірше переносять тривале зберігання в купах.
	Калій	Спостерігається збій у механізмі дії продихів на листках, позаяк нестача калію уповільнює реакцію на світло, що зменшує формування цукрів, які впливають на швидкість дії продихів. Прості азотні сполуки накопичуються у рослині, збільшується вміст α-аміно азоту в корені. Візуальні симптоми в основному проявляються пізніше впродовж періоду росту (липень, серпень), особливо в умовах засухи й високих температур. Симптом дефіциту полягає у в'яненні рослин; листки вузькі, швидко втрачають тургорний тиск, хлорози починаються на краях старішого листя й далі поширюються по краю листка. Коричневіння рухається до центру листкової пластинки між жилками. Якщо дефіцит серйозний, листки помирають і опадають.
	Магній	Симптоми дефіциту з'являються спочатку на старіших листках. Спостерігається міжвенальний хлороз у формі яскравих плям, оточених зеленою тканиною листка, яка з часом знебарвлюється. Листки буряка часто зморщуються. У випадку серйозної нестачі, хлороз переходить у некроз і листки відмирають.
	Сульфур	Симптоми дефіциту схожі на нестачу азоту, але стаються через сильну нестачу живлення відносно до цього елемента. Спостерігається рівномірний хлороз усієї листкової пластинки; спочатку це з'являється на молодих листках.
	Бор	Уповільнений ріст рослини, маленький врожай, зменшений вміст цукру в коренях, збільшена пропорція речовин, які утворюють патоку. Спостерігається відмирання конусів росту й молодого листя, викликане зараженням листя патогенами. На перших стадіях нестачі спостерігаються неспецифічні симптоми: гальмування росту й збільшена тенденція до в'янення. Іноді на верхній поверхні черешків помітні коричневі плями й поперечні тріщини. Сильний дефіцит призводить до гниття серцевидних листків буряка. Це призводить до деформації, коричневіння, почорніння й зрештою до відмирання. Буряк утворює все більше й більше зачатків бічних листків за рахунок кореневої маси. Як наслідок діяльності грибів-сапрофітів, на головці з'являється суха гниль і рухається глибше до кореня. Корінь стає коричневим, вкривається здерев'янілим шаром. Коренева система погано розвинена, має багато коротких бічних коренів. Потемніння провідних пучків коренів, зменшення вмісту цукру.
	Манган	Затримка розвитку коренеплодів, зменшення вмісту цукру. Маленькі плями лимонного кольору помітні на молодих, повністю розвинених листках. Спостерігаються розкидані плями хлорозу, які зливаються у великі некротичні площі. Знебарвлення усієї листкової пластинки за винятком жилок. У випадку серйозної нестачі спостерігаються поганий ріст рослин, відставання у розвитку, видовження черешків, а також загортання країв листків досередини.
	Цинк	Цукровий буряк має середній рівень чутливості до цього елемента. Накопичення простих азотних сполук (амінокислот, амідів), які заважають кристалізації сахарози у процесі обробки. Руйнування внутрішньоклітинної системи мембран хлоропластів, що призводить до відмирання клітин. Візуальні симптоми нестачі цинку є дуже рідкісними для цукрового буряка. Хлороз серцевидних листків, жовті плями на верхньому боці молодих повністю розвинених листків; жилки залишаються зеленими, але міжжилкові простори розвивають біло-коричневу прозорість ("побіління листків буряка"). В разі серйозного дефіциту спостерігаються пригнічений ріст і маленькі листки на коротких черешках.
	Молібден	Недостатня кількість нітратредуктази, яка забезпечує перетворення нітратів на іони аммонію й уможливлює асиміляцію азоту рослинами. Відкладання всотаних нітратів і α-аміно азоту, що формує патоку, у коренях буряка. Неефективне використання азоту призводить до зменшення обсягу врожаю та вмісту цукру в корені. Накопичення непротеїнових азотних сполук заважає кристалізації сахарози у процесі обробки (що зменшує кінцеву кількість технічного цукру). Візуальні симптоми на листках нагадують нестачу азоту й включають блідо-зелене знебарвлення листків і міжжилковий плямистий хлороз.

Методи підгодівлі

1. При врожаї коренеплодів 40 т/га з адекватною вагою листя, цукровий буряк бере 15-20 кг P₂O₅/га і приблизно 65 кг K₂O/га.
2. На стадії росту коренеплоду й росту супутніх листків (60-й – 130-й день періоду вегетації) цукровий буряк всотує 75% азоту, фосфору й калію, потрібних йому впродовж першого року росту, а також майже усю рекомендовану дозу кальцію.
3. Найефективнішою є підгодівля рослин у ґрунтах із добре регульованою взаємодією води й повітря, і здатністю до водовтримання.
4. На початку періоду росту важливо забезпечити буряк правильним живленням азотом, фосфором і калієм.
   Під час накривання рядів важливо надати рослинам азот і калій; у цей час починається велика потреба буряку в магнії, борі й мангані.
5. Фосфор грає важливу роль у фазі достигання, у той час як надлишкове всотування азоту призводить до збільшеної маси листя за рахунок коренеплодів.
6. Для високоврожайних плантацій цукрового буряка пропорція N:P₂O₅:K₂O:Na₂O становить 1:0.3:1.3:0.4.
7. Розмір доз азотного добрива певною мірою залежить від рівня pH ґрунту.
   При вирощуванні буряка на кислих ґрунтах дози азоту можуть бути вищими через повільнішу нітрифікацію й слабшу колонізацію бактерією Azotobacter.
8. При визначенні дози азоту для цукрового буряка слід відштовхуватись від максимізації кінцевої кількості цукру, а не врожаю коренеплодів.
   На ділянках, де вноситься перегній, доза азоту повинна складати 100 – 120 кг N/га, а без перегною – 140 – 160 кг N/га.
   Вищі дози азоту дійсно викликають збільшення кінцевої кількості цукру.
9. Цукровий буряк віддає перевагу нітратній (селітровій) формі азоту, адже вона забезпечує адекватну кількість елементу, а також кількість всотаного калію й інших катіонів рослинами.
10. Якщо азот вноситься у амонійній формі, наприклад, у формі сульфату амонію, її слід вносити маленькими дозами від 2 до 3 тижнів до висівання буряка.
11. Доза азоту до висівання становить 50 – 60% від загальної дози.
    Надлишкова доза азоту до висівання може призвести до порушень проростання й інфекції паростків хворобами, що викликають гниття.
    Друга доза цього елемента, бажано в формі нітрату амонію чи розчину сечовини й нітрату амонію (UAN), рекомендується до внесення до стадії 7-го листка.
12. Що пізніше проводиться підживлення азотом, то більше воно впливатиме на листя замість коренеплодів.
13. Надлишкова підгодівля азотом призводить до надлишкового росту надземної біомаси з поганим ростом коренеплоду цукрового буряка.
    Листки з великою площею поверхні дуже зелені й ніжні, у той час як технічно незрілі корені мають зменшений вміст цукру і високий вміст α-аміно азоту.
14. Кількість фосфору для внесення залежить від його вмісту в ґрунті й коливається в межах 20 – 100 кг P₂O₅/га.
    На ґрунтах з великою нестачею фосфору, а також на вапняних ґрунтах, рекомендуються вищі дози фосфору.
    Фосфорні добрива слід вносити восени.
15. Залежно від вмісту в ґрунті, рекомендовані дози калію становлять 60 – 140 кг K₂O/га.
    Цукровий буряк реагує спочатку на багатство ґрунту на калій, і меншою мірою на підгодівлю, яка триває.
16. Якщо в ґрунті мало або дуже мало калію, рекомендується підгодівля калієм у кількості, яка перевищує потребу буряка у калії.
17. Підгодівля натрієм, як доповнення підгодівлі калієм, рекомендується лише якщо потребу цукрового буряка в поживних речовинах неможливо забезпечити лише калієм.
18. Щоб максимізувати кінцеву кількість цукру, правильною пропорцією K:Na повинно бути 3:5:1 (доза натрію не повинна перевищувати 30% дози калію).
19. Звичайне всотування бору цукровим буряком становить приблизно 600 – 700 м на гектар, в умовах високої продуктивності може перевищити 1500 г/га.
    На ділянках із низьким вмістом бору рекомендується внесення 2,0 – 3,5 кг B/га.
    Позакореневе внесення слід застосовувати під час періоду росту.
    Одна доза становить 100 г/га.
    Втрати врожаю коренеплодів і втрати полярності, викликані нестачею бору, можуть сягати 50%.
20. Цукровий буряк потребує 28 г мангану для врожаю 1 тонни коренеплодів з адекватною масою листя.
    Внесення мангану в ґрунт є неефективним через короткотривалий ефект.
    Позакореневе внесення рекомендується на ділянках з нейтральним чи лужним рівнем pH в ґрунті та в умовах довготривалої засухи.
    Одна доза становить 200 г/га (у хелатній формі) чи 1 кг/га (у соляній формі).
21. Перша процедура підгодівлі бором і манганом має бути проведена на стадії 3-4 пар справжніх листків, наступна – впродовж 10-14 днів після першої підгодівлі.
22. Буряк потребує 14 г цинку для врожаю 1 тонни коренеплодів з адекватною масою листя.
    При низькому вмісті цинку в ґрунті, рекомендується ґрунтове внесення цинку в оксидній формі дозою 8-12 кг/га раз на кожні 4 чи 5 років.
23. Внесення міді рекомендується на важчих ґрунтах, багатих на органічну речовину, і на легких піщаних ґрунтах, бідних на мідь.
    Буряк гарно реагує на принаймні одне позакореневе внесення міді (бажано починаючи зі стадії 8-10 листків) дозою 50-100 г Cu/га при врожаї 60 т/га.
24. Всотування молібдену буряком зазвичай не перевищує 20 мг/га.